|
|  |
Предмет, структура, завдання курсу "Релігієзнавство", Детальна інформація
|
Семінарське заняття
Тема: Промисловість і сільське господарство України у 1929 – 1939 рр.
Навчальна мета: Поглибити знання учнів про процеси індустріалізації та колективізації в Україні їх наслідками для розвитку промисловості і сільського господарства.
Розвиваюча мета: Закріплювати вміння учнів аналізувати, співставляти, узагальнювати історичні факти, події, документи. Вести пошукову роботу. Виробляти вміння відстоювати свою точку, поважати думку опонентів.
Виховна мета: Виховувати інтерес до історії. Негативне ставлення до будь-яких прояв насилля.
Обладнання: Індивідуальні картки (кожному студенту); документи для лабораторно-практичної роботи (пакет документів з 4 сторінок – на кожну парту); тестові завдання (пакет тестових завдань: початковий рівень, середній рівень, високий рівень – на кожну парту); книги: “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” “Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В.Сталіна”, газети і журнали.
Тема 1. Предмет, структура, завдання курсу “Релігієзнавство”
Лекція
План лекції
Предмет курсу “Релігієзнавство”.
Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.
І. Предмет курсу “Релігієзнавство”.
Релігія – це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії.
У релігієзнавстві виділяють два важливі напрями – теоретичний та історичний.
Теоретичне релігієзнавство складається з філософських, соціальних і психологічних аспектів.
Історичне релігієзнавство вивчає історію виникнення і еволюція окремих релігій та релігійних вірувань у їхньому взаємозв’язку, акцентує увагу на послідовному розвитку релігійних культів.
Релігієзнавство – це галузь науки, що досліджує феномен релігії.
Релігієзнавство досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв'язків з економічними, політичними і духовними структурами суспільства, впливу на особистість віруючих у контексті конкретно-історичних умов.
Релігієзнавство і богослов’я не слід ототожнювати. Це протилежні, хоча і зв’язані спільні предмети дослідження, типи світосприйняття. Богослов’я (релігійні теорії) не виводять релігію з глибинних надр суспільної історії та практики, а навпаки стверджують богопоходження суспільства.
Галузі релігієзнавчої науки:
“Філософія релігії”
“Соціологія релігії”
“Психологія релігії”
“Історія релігії”
Філософія релігії досліджує не тільки механізм виникнення релігії, а й процес її відображення у свідомості людини, особливості формування релігійних понять, символів і духовних цінностей.
Соціологія релігії вивчає релігію як складову частину суспільства.
Психологія релігії вивчає психологію прихильників різних релігійних вірувань і культів, вивчає їхні духовні цінності.
Історія релігії вивчає виникнення, розвиток і еволюцію релігійного комплексу: від первісних форм релігійних уявлень до розвинутих релігійних систем світового масштабу, порівняльну історію церков, історію релігійних і антирелігійних рухів.
ІІ. Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.
Концепції:
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|
Скачати "Лекція на тему Предмет, структура, завдання курсу "Релігієзнавство""
