- короткострокові виробничі програми;
- середньострокові виробничі програми;
- довгострокові.
Однак складання виробничої програми аж ніяк не заперечує поточне коригування дій управлінням підприємством, кардинальним змінам ведення господарювання тощо.
Комплексне вивчення зовнішніх і внутрішніх чинників, які так чи інакше впливають, або можуть впливати на діяльність підприємства, дає змогу побудувати дієву виробничу програму, яка буде мати велику практичну віддачу.
2. Розробка і обґрунтування виробничої програми.
Розробка і складання виробничої програми повинне обов’язково опиратися на цілі, які переслідує підприємство на майбутнє.
Згідно з сучасною економічною теорією розробка виробничної програми повинна відповідати вимогам: комплексності, узгодженості, результативності. Виробниче проектування передбачає:
- формування набору областей господарської діяльності, які максимізують досягнення цілей, виходячи з профілю організаційних можливостей і стану зовнішнього середовища (практична стратегія);
- синтез організаційних одиниць на основі однорідності господарського потенціалу;
i
До методів проектування виробничої програми потрібно віднести такі, як структуризація цілей, аналогій, організаційного моделювання, (в тому числі імітаційного), блоковий, експертно-аналітичний, нормативний, параметричний, аналітично розрахунковий, графоаналітичний, математико-статистичний.
Підприємствам доцільно оцінювати міру адекватності організаційно-економічного механізму управління підприємством до умов внутрішньої і зовнішньої середи, а результати цієї оцінки використати при прийнятті рішень по вибору організаційних структур. Вибір оптимальної структури управління підприємством залежить від глибини аналізу і оцінки динаміки господарської ситуації в ході прийняття рішень по зміні організаційно-економічного механізму його функціонування в максимально можливому реальному масштабі часу в рамках функціонування автоматизованих систем управління н використання економіко-математичних методів і моделей.
У економічних дослідженнях застосовуються наступні групи економіко-математичних методів:
оптимального програмування для визначення оптимальних варіантів господарських рішень;
мережевого планування н управління для виявлення н мобілізації резервів часу в ресурсів при оперативному плануванні і управлінні.
кореляційного н регресійного аналізу для визначення кількісної характеристики зв'язку, залежності і економічної обумовленості показників.
У ході аналізу і оцінки виходять з того, що сукупність початкових і розрахункових даних господарської діяльності підприємства і його підрозділів являє собою інформаційне поле (матрицю ефективності). Важливою характеристикою обґрунтування виробничої програми є фінансове становище, при якому забезпечується розвиток виробництва і інших сфер діяльності, зростання прибутку і активів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності. При відборі початкових даних для оцінки фінансового становища потрібно враховувати: тривалість циклу і швидкість обороту оборотних коштів, співвідношення власних і позикових (орендованих) коштів, питома вага запасів в складі оборотних коштів, можливості залучення для формування фінансових ресурсів довгострокових і короткострокових кредитів банку.
Розробка і обґрунтування виробничої програми підприємства обов’язково має опиратися на чіткий математичний розрахунок усіх фінансових витрат на виробництво товару чи надання певних послуг. Тільки у разі переконливих позитивних показників можливої діяльності, варто втілювати дану програму в життя.
3. Задача
Обґрунтувати виробничу програму малого підприємства по виробництву металовиробів з точки зору забезпеченості металом, якщо на плановий період підприємства укладено договори на доставку металу в обсязі 8 тонн, а середня вага виробу 0,85 кг, коефіцієнт використання металу 0,72. 30% відходів металу можуть повторно використовуватись у виробництві. На плановий період МП має поставити споживачам 7500 шт. металовиробів.
Розв’язок:
Якщо коефіцієнт використання металу 0,72, то з загальної партії замовленого металу – 8 тонн вийде: 8 х 0,72 = 5,76 тонн.
Отже, об’єм відходів складе: 8 – 5,76 = 2,24 тонни, з яких 30% можна буде використати у виробництві знову: 2,24 х 0,3 = 0,672 тонни.
Загальний обсяг металу, який буде залучено повністю у виробництві:
5,76 + 0,672 = 6,432 тонни.
Вирахуємо скільки металовиробів можна отримати з даної кількості металу, якщо 1 виріб важить 0,85 кг:
6 432 : 0,85 = 7 567 шт.
Висновок: Якщо врахувати, що за плановий період МП має поставити споживачам 7500 штук, а виробництво дає 7567 штук, то можна стверджувати, що згідно даного виробничого плану, МП буде забезпечено металом достатньо.
|
Скачати "Реферат на тему Планування діяльності підприємств"
