Торговельно-посередницька діяльність в Україні. Природа і перспективи розвитку, Детальна інформація

2.1 Торговельне посередництво як особливий вид підприємницької діяльності на ринку товарів та послуг.

Торговельно-посередницька діяльність — явище доволі поширене на міжнародних і внутрішніх ринках. В таких країнах, як Великобританія, США, Японія, Німеччина, Швеція на частку посередників приходиться до половини обороту товарів та послуг .В Україні торговельно-посередницька діяльність розвивається досить суперечливо: з одного боку— лібералізація торговлі, розширення зовнішньоекономічних зв’язків , роздрібле-

ність і віддаленість постачальників і покупців , ускладнення комерційних операцій об’єктивно потребують прискореного формування інституту торгових посередників як елементу інфраструктури товарного ринку ; з іншого— нерозробленість нормативної бази, низький професійний рівень посередників,загальне недовір’я стримують процес формування посередницьких структур , заганяє їх діяльність в “тінь” .

В зв’язку з цим особливої актуальності набувають питання сутності змісту посередництва в умовах національної економіки, форми проявлення , а також механізму регулювання торговельно-посередницької діяльності.

Сутність торгового посередництва у нас , нажаль , трактується вузько і не зовсім правильно. Це поняття зводиться до здійснення угод суб’єктами від імені і за рахунок третьої особи. Насправді ж його потрібно розглядати як підприємницьку діяльність юридичних або фізичних осіб по забезпеченню комерційних операцій або як стадію обороту товарів та послуг. При цьому посередники здійснюють угоди як від імені і за рахунок замовника , так і від свого імені.

Торговельно-посередницька діяльність має ряд особливостей:

представляючи виробників, експортерів, покупців, посередники

здійснюють за їхнім дорученням як юридичні, так і фактичні дії;

посередники не тільки здійснюють угоди,а часто і фінансують їх, надають послуги , беруть на себе ризик;

посередники здійснюють угоди і представляють інтереси замовника;

угоди здійснюються на договірній основі.

Таким чином,торговельне посередництво виступає особливим видом підприємницької діяльності на ринку товарів та послуг. Державний класифікатор України(введений Держстандартом України з 01.07.97.р) також відносить торговельне посередництво до окремих видів економічної діяльності у сфері обігу, яка має виражений підприємницький характер.

Торговельне посередництво— обов’язковий елемент ринку. Фірми використовують посередників для найбільш кваліфікованого забезпечення зручності придбання продукції за факторами часу, місця, форми і власності; зниження витрат на реалізацію продукції або здійснення операцій з матеріально-технічного забезпечення виробництва; зниження рівня запасів готової продукції або необхідних матеріально-технічних ресурсів; зменшення кількості постачально-збутових операцій; кращого контактування зі споживачами або постачальниками— банками, транспортними, складськими, експедиторськими, страховими фірмами, іншими суб’єктами сфери товарного обігу; досягнення високої оперативності реакції на зміни ринкової кон’юнктури; підвищення ступеня конкурентоспроможності товарів; забезпечення доступу до первинної ринкової інформації.

Розглядаючи торговельно-посередницьку діяльність в широкому розумінні,важливо визначити його зміст, види операцій, об’єкти і суб’єкти торговельного посередництва.

2.2. Принципи, на основі яких здійснюють свою діяльність посередники.

В умовах ринкових відносин посередники-це суб’єкти незалежного і специфічного бізнесу, які здійснюють свою діяльність на основі таких принципів:

рівноправність сторін, тобто партнерські взаємовідносини посередника з виробниками і споживачами продукції ,що передбачає альтернативни вибору конттрагентів господарських зв’язків, однакову відповідільність за порушення умов договорів;

підприємливість, що означає господарську кмітливість, заінтересованість в реалізації резервів, винахідливість у вирішенні конкретних завдань;

оперативність, що передбачає мобільність, динамічність, і своєчасність виконання завдань постачально-збутової діяльності;

обслуговуваання контрагентів, тобто діяльність, яка випливає з їхніх потреб, надання їм комплексу послуг;

економічна заінтересованість суб’єктів господарювання в організації опосередкованих каналів розподілу;

комерційні засади діяльності, тобто ділова активність, виходячи зпотреби отримання посередником достатнього прибутку;

договірні засади взаємовідносин із контрагентами.

2.3. Функції торговельних посередників.

Види і характер торговельно-посередницьких операцій обумовлюються функціями, які виконуються посередниками:

Дослідницька робота — збір інформації, необхідної для планування і покращання обміну.

Стимулювання збуту — короткотермінові заходи, спрямовані на збудження швидкої реакції ринку у відповідь на пропоновану фірмою продукцію.

Встановлення контактів — налагодження і підтримання зв’язків з потенційними покупцями.

Пристосування товарів — підгонка товару під вимоги покупців.Це стосується таких видів діяльності як виробництво, сортування,монтаж,упакування.

Проведення переговорів — спроби узгодження цін та інших умов для подальшого акту передачі власності.