Хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота, Детальна інформація

б) Сифіліс: харектерне утворення твердого шанкру або первинної сифіломи в першому періоді. Це обмежене почервоніння, в центрі якого є ущільнення за рахунок інфільтрату. В центральній частині інфільтрату розвивається некроз і утворюється ерозія яскраво-червоного кольору. Вона безболісна, з хрящеподібним при пальпації інфільтратом. Дно її сірувато-біле, з “сальним” нальотом. Виявлення білої трепонеми у первинній сифіломі + результат р-ції іммобілізації білих трепонем(РБІТ). Вторинні сифіліди: висип не порушує цілісності СОПР та не супроводжується суб’єктивними відчуттями; при появі висипу – позитивні серологічні реакції(RW, осадові, РБІТ); додаткове супроводження розеольними, папульозними і пустульозними висипами на шкірі.

в) Червоний плескатий лишай: на СОПР наявність міліарних папул у вигляді ліній, смуг, сітки які можуть з’єднуватись кератинізованими містками. Їх зроговіння надає їм білясто-молочного кольору і зберігається синюватий полиск. Характерні локалізації папул: ретромолярний простір та дорсо-латеральна поверхня язика. При стоматоскопії – чергування окремих підвищених зроговілих папул зрозростанням у вигляді сосочків. При цитологічному досліджені – велика кількість зроговілих та молодих епітеліальних клітин з явищами дискаріозу. Місцями різко виражений гіперкератоз і акантоз.

г) Десквамативний глосит: ділянки десквамації епітелію мають вигляд гнізд червонуватого кольору, різних форм(кільця,напівкільця) і величини.Грибоподібні сосочки стовщені і збільшені. Навколо осередку ураження виявляється незначний кератоз , що постійно зумовлює утворення вузької білястої смужки. При гістодослідженні – стоншення епітелію в осередках десквамації, паракератоз і помірний гіперкератоз в зонах навколо ділянок стоншення.

Х. ОСТАТОЧНИЙ ДІАГНОЗ

Хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота.

ХI. ПЛАН ЛІКУВАННЯ

припинення приймання антибіотиків, а за неможливості цього – змінити спосіб їх введення з обов’язковим призначенням протимікозних препаратів (ністатин, амфоглюкамін, леворин і ін.);

одночасне лікування супутніх захворювань (виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, дизбактеріоз);

виготовити нові пластинкові протези з безколірної пластмаси;

дотримання дієти хворим з виключенням або обмеженням вугливодів;

призначення загальнозміцнювальних засобів: вітамінів(особливо групи В), нікотинової кислоти, адаптогенів, біостимуляторів;

корекція складу кишкової мікрофлори – введення еубіотиків (колібактерин, лактобактерин, біфідобактерин, біфікол та ін.);

гіпосенсибілізуюча терапія;

застосування імуномодуляторів;

ХІ. ЩОДЕННИК

11 березня 2001р.

4-5 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 200мл.;

аплікаційне знеболення 10% р-ном лідокаїну в місцях накопичення нальоту та інструментальне зняття нальоту;

аплікація ерозивних поверхней мазю Амфотерицина В , а також змащування куточків роту (курс 10-14 сеансів);

Ністатину по 1 табл. за щоку 3-4 рази на день (курс 7-10 діб);

високоякісний гігієнічний догляд за ротовою порожниною;

15 березня 2001р.

скарги відсутні;

2-3 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 100мл.;

аплікація ерозивних поверхней мазю Амфотерицина В (50 000 ОД), а також змащування куточків роту;

Тіаміду бромід (віт. В1) – по 2 табл.(0.02г) на день після їжі;

Рибофлавін (віт. В2)- змащування кутків роту иа уражених ділянок слизової оболонки порожнини рота 5% мазю рибофлавіну;

21 березня 2001р.

2-3 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 100мл.;

Рибофлавін (віт. В2)- змащування кутків роту иа уражених ділянок слизової оболонки порожнини рота 5% мазю рибофлавіну;