Ртутні вентилі, Детальна інформація
Реферат на тему:
Ртутні вентилі
Робота ртутного вентеля базується на використанні електронної емісії і іонізації парів ртуті. Ці вентилі відносяться до приладів з самостійним дуговим розрядом і застосовуються у випрямувачів великої потужності при струмах до кількох тисяч ампер і напругою до 15 кВ і вище.
z
\x20AC
„
\x0152
P
T
V
X
\
`
b
f
\x017D
”
u
ue
th
ть у вузькі відростки — рога, для того щоб підвищити інтенсивність охолодження і понизити тиск пар ртуті поблизу нього. У процесі роботи вентиля на внутрішній поверхні рогів осідають пари ртуті, що є носіями негативних зарядів і грають роль сітки з негативним зарядом. Ці заряди перешкоджають запалюванню колби, підвищуючи потенціал запалювання. Для компенсації цих негативних зарядів на роги колби вдягають «манжети», з'єднані з анодами, так що при позитивному потенціалі анода «манжета», з'єднана з ним, буде мати також позитивний потенціал.
Рис. Принципова схема ртутного випрямлювача (а)
і його умовна позначка (б)
Крім робочих анодів А1 і А2 ртутний вентиль може мати ще допоміжні аноди, що при його включенні запалюють дугу і підтримують її при знятті навантаження. Такий вентиль називають екситроном, його умовна позначка показана на мал. б. Число робочих анодів екситрона може бути 3 і 6.
В даний час замість тендітних скляних колб застосовують металеві, котрі можуть мати як повітряне, так і водяне охолодження.
Ртутний вентиль, що не має допоміжних анодів порушення, називається ігнітроном. Крім анода і катода ігнітрон постачений запалювачем, що іскрою запалює дугу на початку кожної позитивної половини перемінної напруги. Ігнітрон складається яз металевого корпуса з водяним охолодженням, усередині якого розташовуються графітовий анод, ртутний катод і запалювач з карбіду бора. Достоїнства ігнітрона — малі габарити, високий кпд, невелике спадання напруги (15—20 В). Вольт-амперна характеристика ртутного вентиля подібна характеристиці газотрона.
Ртутні вентилі
Робота ртутного вентеля базується на використанні електронної емісії і іонізації парів ртуті. Ці вентилі відносяться до приладів з самостійним дуговим розрядом і застосовуються у випрямувачів великої потужності при струмах до кількох тисяч ампер і напругою до 15 кВ і вище.
z
\x20AC
„
\x0152
P
T
V
X
\
`
b
f
\x017D
”
u
ue
th
ть у вузькі відростки — рога, для того щоб підвищити інтенсивність охолодження і понизити тиск пар ртуті поблизу нього. У процесі роботи вентиля на внутрішній поверхні рогів осідають пари ртуті, що є носіями негативних зарядів і грають роль сітки з негативним зарядом. Ці заряди перешкоджають запалюванню колби, підвищуючи потенціал запалювання. Для компенсації цих негативних зарядів на роги колби вдягають «манжети», з'єднані з анодами, так що при позитивному потенціалі анода «манжета», з'єднана з ним, буде мати також позитивний потенціал.
Рис. Принципова схема ртутного випрямлювача (а)
і його умовна позначка (б)
Крім робочих анодів А1 і А2 ртутний вентиль може мати ще допоміжні аноди, що при його включенні запалюють дугу і підтримують її при знятті навантаження. Такий вентиль називають екситроном, його умовна позначка показана на мал. б. Число робочих анодів екситрона може бути 3 і 6.
В даний час замість тендітних скляних колб застосовують металеві, котрі можуть мати як повітряне, так і водяне охолодження.
Ртутний вентиль, що не має допоміжних анодів порушення, називається ігнітроном. Крім анода і катода ігнітрон постачений запалювачем, що іскрою запалює дугу на початку кожної позитивної половини перемінної напруги. Ігнітрон складається яз металевого корпуса з водяним охолодженням, усередині якого розташовуються графітовий анод, ртутний катод і запалювач з карбіду бора. Достоїнства ігнітрона — малі габарити, високий кпд, невелике спадання напруги (15—20 В). Вольт-амперна характеристика ртутного вентиля подібна характеристиці газотрона.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021