Сучасні інформаційні технології і програмні продукти та їх правовий захист, Детальна інформація

У Києві схема підключень відділень банку до мережі виглядає складніше. На тих напрямках, де як середовище передачі даних використовувалося безпосереднє з’єднання, було застосовано HDSL-модеми компанії Pair Gain, що забезпечили швидкість передачі даних на цих напрямках від 128 Кбіт до 2 Мбіт/c.

Банк активно користується послугами мережі ISDN для передачі даних. Обласну дирекцію Укрсоцбанку в м. Рівне і м. Луцьку залучено до Центрального банку в Києві з використанням ISDN. Для забезпечення роботи з міжнародними платіжними системами у відділеннях і дирекціях банку було успішно впроваджено шлюз у зовнішні мережі X.25.

Укрсоцбанк використовує можливості корпоративної мережі щодо суміщення передачі в одному каналі даних і голосу. Офісні АТС у Донецькій обласній дирекції Укрсоцбанку й у Центральному банку в м. Києві пов’язані одна з одною тим самим каналом даних, що дозволило банку мати власний міжміський зв’язок.

Проект успішно впроваджений, мережа функціонує понад 3 роки.

Приклад 2. Інформаційно-розрахункова система для Укртелекому

\x2403\x0E03\x3984\x0F00\x3984\x1100\xC584\x1302¤\x1400¤\x5B00$\x245C\x5D00\x3984\x5E00\x3984\x6000\xC584\x6102\x0324\x1A00 фірмою «Енран-Телеком». Далі буде показано яскравий приклад завершеної розробки складного програмного продукту, орієнтованого на використання в найбільшій телекомунікаційній компанії України – Українському державному підприємстві електрозв’язку «Укртелеком».

Підприємства Укртелекому, надаючи послуги електрозв’язку, мусять розраховувати їхню вартість, виставляти рахунки, враховувати зроблені оплати, зводити баланс рахунків клієнтів, працювати з дебіторами (на жаль, в існуючих економічних умовах їх стає дедалі більше), проводити взаєморозрахунки з діловими партнерами тощо. Автоматизовані системи, що забезпечують таку функціональність, називаються біллінговими.

Умовно можна розрізнити два класи біллінгових систем: локальні – ті, що в установах призначені для внутрішньофірмового використання й операторські, що застосовуються компаніями-операторами телефонного, мобільного, пейджингового зв’язку. Перші призначені для врахування і тарифікації телефонних переговорів в організаціях, які використовують офісні або ті АТС, що призначені для установ. Другі є основним інструментом значних операторів зв’язку, таких, наприклад, як обласні дирекції Укртелекому, і мають забезпечувати розрахунки по всьому спектру наданих ними послуг.

Нині у більшості обласних дирекцій Укртелекому немає єдиної системи, що автоматизує розрахунки за всі послуги електрозв’язку, підтвердженням чого є розмаїтість рахунків, одержуваних клієнтами (один рахунок за міжміські і міжнародні переговори, другий – за абонплату і місцеві переговори, оплату за послуги радіотрансляційної мережі включено до комунальних платежів тощо).

Виходом є впровадження комплексної системи, спроектованої і розробленої за всіма стандартами. Обов’язковою є розробка всієї необхідної проектної та експлуатаційної документації, а також технологія підтримки і поширення нових версій системи. Зрозуміло, що є два шляхи вирішення цієї проблеми – купівля готової системи або її розробка.

На західному ринку є кілька десятків систем такого класу, але, як правило, використовувати їх в умовах України без значної модифікації неможливо через проблеми, похідні від:

· національного законодавства (часті зміни, запровадження нормативних даних у дію заднім числом);

· величезної кількості пільгових категорій клієнтів (для західних систем це цілком незрозуміла категорія) і практики часткового відшкодування їхніх витрат різними організаціями;

· змішаного використання технічних засобів (наприклад, до 1800 телефон використовується підприємством, а після зазначеного часу – фізичною особою).

Крім цього, вартість таких систем дуже значна (сотні тисяч й мільйони доларів США).

Таким чином, прийнятним виходом при створенні біллінгових систем для національних операторів є їхня розробка українськими колективами. При цьому розроблювач має можливість реалізувати усі «специфічні» умови їхнього функціонування, відслідковувати законодавчу базу, що змінюється, і при необхідності оперативно вносити в систему зміни, а вартість розробки такої системи буде нижчою, ніж купівля відповідної західної системи (крім того, слід враховувати, що основний бізнес західні постачальники роблять не на продажу системи, а на її супроводі, коли користувачу подітися вже нікуди).

Необхідно відзначити, що біллінгові системи, призначені для використання обласними дирекціями Укртелекому, є складними програмно-технічними комплексами, що включають потужні серверні комплекси, які забезпечують величезні обсяги обчислень, великі бази даних – БД (десятки та сотні гігабайт), потужні принтери, що мають надрукувати сотні тисяч рахунків й інших документів за кілька днів, розгалужену мережу передачі даних для забезпечення функціонування сотень робочих місць. Для експлуатації таких систем мають бути підготовлені як обслуговуючий персонал, так і безпосередні користувачі.

Зрозуміло, що розробку такої системи може здійснити лише фірма, що володіє можливостями виконувати все розмаїття перелічених робіт (включаючи і навчання), і має не тільки підготовлений колектив розроблювачів прикладного програмного забезпечення, а й використовує сучасні технології розробки.

В Україні є ряд компаній, спроможних виконувати роботи такого рівня. Конкретну розробку біллінгової системи веде науково-виробнича фірма «Енран-Телеком», програмний продукт якої – ETBILL проходить етап тестування й впровадження у кількох обласних дирекціях Укртелекому.

Про масштаби і складність проекту говорить таке:

· систему реалізовано в архітектурі «клієнт-сервер»;

· система складається з 5 підсистем, у межах яких розроблено 20 клієнтських додатків, призначених для організації автоматизованих робочих місць користувачів, і близько 40 прикладних серверних процесів, що реалізують розрахункові алгоритми;

· проектна й експлуатаційна документація становить понад 100 томів;

· використовувані технічні засоби:

Ш центральний серверний комплекс на обласному рівні – кластер з двох потужних серверів (4-8 процесорів, 2-4 Гб оперативної пам’яті) з RAID масивом;

Ш сервер на районному рівні в цехах електрозв’язку (1-2 процесори, 128-512 Мб оперативної пам’яті);

Ш принтерні потужності, достатні для своєчасного друку всіх необхідних документів;

Ш локальні обчислювальні мережі;

Ш регіональна мережа передачі даних, що об’єднує всі перелічені технічні компоненти в єдину інфраструктуру.

Розробка системи такого масштабу неможлива без застосування промислової технології розробки комп’ютерних систем. Розроблена і використовувана в НПФ «Енран-Телеком» технологія заснована на: