Класифікація вітчизняних господарських товариств, Детальна інформація

Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація товариства проводиться за правилами, встановленими законодавством України.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцем діяльності або проживання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи власник (власники) або уповноважена ним (ними) особа (заявник) подає до органу державної реєстрації:

а) установчі документи:

рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір;

статут (якщо це необхідно для створюваної організаційної форми суб'єкта підприємництва);

б) реєстраційну картку;

в) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.

У разі реєстрації приватного підприємства рішення власника не подається.

Якщо власником (одним із власників) суб'єкта підприємницької діяльності є юридична особа, додатково подається нотаріально завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію цієї юридичної особи.

Іноземна юридична особа подає документ, що свідчить про її реєстрацію в країні місцезнаходження (витяг з торговельного, банківського або судового реєстру тощо). Цей документ має бути нотаріально засвідчений за місцем його видачі, перекладений на українську мову та легалізований у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначений документ може бути також завірено в

посольстві відповідної держави в Україні та легалізовано в МЗС України. У разі коли власниками суб'єкта підприємницької діяльності є фізичні особи, їхні підписи на установчих документах потребують нотаріального засвідчення.

Для проведення реєстрації подаються оригінали установчих документів. Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать чинному законодавству. За відповідність установчих документів чинному законодавству несе відповідальність заявник.

Установчі документи складаються державною чи іншою мовою відповідно до статті 11 Закону "Про мови в Україні" (В Україні мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. У випадках, передбачених у частині другій статті 3 Закону "Про мови в країні” Закону, мовою роботи, діловодства і документації поряд з українською мовою може бути і національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених законодавством, - мова, прийнятна для населення даної місцевості), підписуються заявником, прошиваються та пронумеровуються. Реєстраційна картка заповнюється в трьох примірниках (крім ідентифікаційного коду) і підписується заявником. Заповнена реєстраційна картка є водночас заявою про державну реєстрацію. Орган державної реєстрації в разі потреби подає заявникові допомогу в заповненні картки. За достовірність відомостей реєстраційної картки відповідає заявник.

Орган державної реєстрації не має права вимагати від заявника подання інших документів або оформлених за іншими вимогами, ніж це визначено у даному Положенні, а також погодження установчих документів з органами державної виконавчої влади та іншими органами.

Орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів. За наявності всіх документів, орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів з дати надходження цих документів зобов'язаний провести державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і видати заявникові свідоцтво за зразком згідно з додатком.

Номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності повинен відповідати ідентифікаційному кодові, за яким цей суб'єкт включений до Державного реєстру звітних статистичних одиниць. Свідоцтво про державну реєстрацію є єдиним документом, що дає суб'єктові підприємницької діяльності право на відкриття розрахункового, валютного та інших рахунків в установах банків, виготовлення печаток і штампів. На печатках і штампах повинен зазначатися номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Орган державної реєстрації зобов'язаний у десятиденний термін з дня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності подати по одному примірнику реєстраційної картки до відповідної державної податкової інспекції та до органу державної статистики.

Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації. Перереєстрація проводиться у разі зміни форми власності, організаційної форми або назви суб'єкта підприємництва.

Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття вказаних підрозділів не потребує їх реєстрації. Суб'єкт підприємництва лише повідомляє про це реєструючий орган шляхом внесення податкової інформації в свою реєстраційну картку.

Філії (відділення), представництва, створені суб'єктом підприємницької діяльності, не потребують державної реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє орган державної реєстрації про створення зазначених підрозділів шляхом внесення відповідної інформації до своєї реєстраційної картки.

Орган державної реєстрації веде облік суб'єктів підприємницької діяльності починаючи з дати реєстрації або дати звернення до органу державної реєстрації за новим місцезнаходженням відповідно до пункту 23 цього Положення.

Засновники суб'єкта підприємництва або уповноважені ними особи повідомляють реєструючий орган про місцезнаходження цього суб'єкта. Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи вважається місцезнаходження (розміщення) його постійно діючого керівного органу (правління, дирекції тощо).Місцем проживання громадянина-підприємця є зареєстроване в установленому порядку постійне місце його проживання.

При зміні місцезнаходження (місця проживання) суб'єкт підприємницької діяльності у 7-денний термін з дня виникнення такої зміни зобов'язаний:

у письмовій формі повідомити орган державної реєстрації про нове місцезнаходження (місце проживання). Невиконання цієї вимоги в зазначений термін є підставою для звернення органу державної реєстрації до суду чи арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації;

внести відповідні зміни до своєї реєстраційної картки;