Характеристика підприємства, Детальна інформація

За призначенням матеріали групуються на:

Сировина і основні матеріали. До них належать предмети праці, що входять до складу вироблюваних продуктів і складають їх основу.

Допоміжні матеріали. До них належать матеріали, які або приєднуються до основних матеріалів, щоб надати їм визначені якості, або витрачаються для обслуговування процесу виробництва.

Паливо. Економічно цей вид матеріалів належить до допоміжних матеріалів , але відокремлюється в обліку у зв’язку з його значною роллю у народному господарстві і великою питомою вагою у загальних витратах матеріалів.

Тара. Належать предмети, призначені для пакування продукції: пляшки, ящики, мішки тощо. Тара, призначена для виробничих або господарських потреб, належить до ОЗ або МШП зележно від терміну служби або вартості.

Запасні частини для ремонтів. Окремі запасні частини машин, обладнання, транспотрних засобів, призначені для виконування ремонтів, зміни зношених частин.

Важливою умовою павильної організації обліку матеріалів є розробка номенклатури номерів.

На підприємствах кожна група матеріалів може скалдатися із сотень і тисяч назв, сортів, розмірів.





ДП.409.00.06.26.00.П1 Арк.









Зм. Арк. № докум. Підпис Дата



Для раціонального обліку матеріалів необхідно розробити деталізоване групування матеріалів. З цією метою на підприємствах перелік найменувань окремих видів матеріалів класифікується за визначеною ознакою. Матеріали поділяються на групи. Кожна група на підгрупи. У межах кожної підгрупи матеріали в свою чергу групуються за профілем, маркою, сортом, а потім за розміром, ціною та інше.

За кожною назвою, сортом, розміром матеріалів закріплюється постійний шифр, що має бути проставлений на всіх документах, пов’язаних з обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку.

Перлік матеріалів, згрупованих за хактерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих із зазначенням одиниці виміру, називається номенклатурою матеріалів.

Необхідними умовами правильної організації обліку виробничих запасів :

правильна орагнізація складського обліку;

наявність інструкції з обліку матеріалів;

правильне групування матеріалів;

розробка номенклатури матеріалів;

розробка норм зносу і норм витрат матеріалів.

Сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю.

Поточний облік матеріалів здійснюєть частіше не за фактичною собівартістю, а за раніше встановленими цінами.

Обліковими цінами можуть бути оптові ціни промисловості, договірні тощо.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається виходячи з витрат на їх придбання включаючи оплату процентів за придбання в кредит, націнку, комісійну винагороду, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, що здійснюється сторонньою організацією.