Ідейно-теоретичні основи інстутиціоналізму, Детальна інформація

Інституціалісти зробили об’єктом свого аналізу не вплив кредитно-грошових, фінансових заходів на економіку, а сам процес прийняття урядових рішень. Дж. Бюкенен сформулював три основні передумови, на які спирається теорія суспільного вибору: методологічний індивідуалізм, концепція "економічної людини" та аналіз політики як процесу обміну.

Основна передумова суспільного вибору полягає в тому, що люди

діють у політичній сфері, дбаючи про свої особисті інтереси, і що немає непереборної грані між бізнесом і політикою.

Теорія суспільного вибору — це теорія, яка вивчає різні способи і методи, за допомогою яких люди використовують урядові установи у своїх власних інтересах.

Другою передумовою теорії суспільного вибору є концепція "економічної людини" . Людина у ринковій економіці ототожнює свої переваги з товаром. Вона намагається прийняти такі рішення, які максимізують значення функції корисності.

Нарешті третя передумова, трактування політики як процесу обміну дає змогу неоінституціалістам виявити основну різницю між економічними і політичними ринками.

Важливим напрямом теорії суспільного вибору є економіка бюрократії. Економіка бюрократії згідно з теорією суспільного вибору — це система організацій, яка задовольняє, як мінімум два критерії: по-перше, вона не виробляє економічних благ, які мають ціннісну оцінку, і, по-друге, включає частину своїх доходів із джерел, не пов'язаних з продажем результатів своєї діяльності.

Бюрократія, як правило, більше боїться критики з боку груп з особливими інтересами, ніж незадоволення суспільства в цілому. І, навпаки, у випадку провалу їм можуть допомогти вийти із складного становища знову ж таки групи з особливими інтересами, з якими вони тісно пов'язані.

Дослідники-економісти вважають, що реалізуючи свої власні цілі та інтереси особливих груп, бюрократи прагнуть до прийняття таких рішень, які відкрили б для них доступ до самостійного використання різних ресурсів. На економії суспільних благ вони мало що можуть заробити, прийняття ж програм, які дорого коштують, дає їм широкі можливості для особистого збагачення, посилення впливу, зміцнення зв'язків з групами, що їх підтримують, і в остаточному підсумку дає змогу підготувати для "відходу" якесь тепленьке містечко.