Григорiй Сковорода. Тематична рiзноманiтнiсть творiв, Детальна інформація

Понад 20 років був ув'язнений і перебував під недоступним спецзамком рукопис книги Тараса Мельничука "Чага". Визволення його з неволі - це немов дивовижне повернення з майбуття. Тяжко хворий поет побачив її, доторкнувся до її свіжих сторінок. Це був останній дарунок долі, а для нас - це цілющий бальзам для душі.

Пішов поет у вічність, згорів. Та не погас. Мов туго натягнута струна яворової скрипки, мелодійно дзвенить його слово:

У пісні перейду, переквітну у звуки,

Що не встигну дожить. - Пісне, ти доживи,

Дай тополям пташат на вкрайнії руки,

Дай синів Україні в день грядущий, новий,

Хай розмножиться рід мій нескутий у корені,

На літа, на століття, на вічні віки.

Дай синам не забути чиї то підкови

На поріг колиновий їм прибили батьки.

У с.Уторопи Косівського району на горі, далеко від людських осель височіє цегляна новобудова. То хата, яку зводили для Тараса Мельничука , але в якій так і не судилося жити й творити. А поряд згарище старої хати, разом з котрою згоріли численні рукописи поета. Останньою волею Тараса було прохання поховати його на рідному обійсті. І спочиває Князь роси на уторопській горі, у долині видно село, в далі, куди сягне око - синіють лісами і біліють снігами величні хребти Карпат.