Максим Рильський. Збірки поезій, Детальна інформація
Максим Рильський. Збірки поезій
1885 Написані п'єси «Розумний і дурень» та «Наймичка». Переробляє п'єсу «Хто винен?» на «Безталанну».
1886 Створена комедія «Мартин Боруля». У Херсоні виходить «Збірник драматичних творів» І. Карпенка-Карого.
1887 Одержує дозвіл залишити Новочеркаськ. Переїжджає на хутір Надія біля Єлисаветграда. Живе під наглядом поліції. Займається господарством. Прагне поновити свою театральну діяльність. Листується з братами: М. Садовським і П. Саксаганським.
1888 Гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в українському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом з Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Разом із Саксаганським згодом очолює окрему трупу.
1889 Написав комедію «Сто тисяч». 7892 Написав драму «Батькова казка».
1893 Написав п'єсу-жарт «Паливода XVIII століття».
1895 Написана драма «Лиха іскра поле спалить і сама щезне».
1897 Створив п'єси «Понад Дніпром», «Чумаки». Склав записку до з'їзду театральних діячів у Москві, яку з трибуни з'їзду виголосив П. Саксаганський.
1898 Написано статтю «Наталка Полтавка». Сторінки з споминів».
1899 Створив трагедію «Сава Чалий».
1900 Написав комедію «Хазяїн».
1907 Під час гастролей у Москві відвідує Л. М. Толстого, дарує йому свої твори.
1902 Написав драму «Гандзя». 1903—1904 Написав комедії «Суєта», «Житейське море».
1907 У другій половині січня в м. Умані востаннє виступає на сцені. Через тяжку хворобу змушений припинити роботу в театрі. 31 серпня їде лікуватись до Берліна.
155 вересня Помер у Берліні Іван Карпенко-Карий.
1907 Його тіло перевезено на Україну і поховано поблизу хутора Надія на кладовищі с. Карлюжино, поруч з могилою його батька.
1969 У хуторі Надія відкрито літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого.
1886 Створена комедія «Мартин Боруля». У Херсоні виходить «Збірник драматичних творів» І. Карпенка-Карого.
1887 Одержує дозвіл залишити Новочеркаськ. Переїжджає на хутір Надія біля Єлисаветграда. Живе під наглядом поліції. Займається господарством. Прагне поновити свою театральну діяльність. Листується з братами: М. Садовським і П. Саксаганським.
1888 Гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в українському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом з Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Разом із Саксаганським згодом очолює окрему трупу.
1889 Написав комедію «Сто тисяч». 7892 Написав драму «Батькова казка».
1893 Написав п'єсу-жарт «Паливода XVIII століття».
1895 Написана драма «Лиха іскра поле спалить і сама щезне».
1897 Створив п'єси «Понад Дніпром», «Чумаки». Склав записку до з'їзду театральних діячів у Москві, яку з трибуни з'їзду виголосив П. Саксаганський.
1898 Написано статтю «Наталка Полтавка». Сторінки з споминів».
1899 Створив трагедію «Сава Чалий».
1900 Написав комедію «Хазяїн».
1907 Під час гастролей у Москві відвідує Л. М. Толстого, дарує йому свої твори.
1902 Написав драму «Гандзя». 1903—1904 Написав комедії «Суєта», «Житейське море».
1907 У другій половині січня в м. Умані востаннє виступає на сцені. Через тяжку хворобу змушений припинити роботу в театрі. 31 серпня їде лікуватись до Берліна.
155 вересня Помер у Берліні Іван Карпенко-Карий.
1907 Його тіло перевезено на Україну і поховано поблизу хутора Надія на кладовищі с. Карлюжино, поруч з могилою його батька.
1969 У хуторі Надія відкрито літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021