Максим Рильський. Збірки поезій, Детальна інформація

1885 Написані п'єси «Розумний і дурень» та «Наймичка». Переробляє п'єсу «Хто винен?» на «Безталанну».

1886 Створена комедія «Мартин Боруля». У Херсоні виходить «Збірник драматичних творів» І. Карпенка-Карого.

1887 Одержує дозвіл залишити Новочеркаськ. Переїжджає на хутір Надія біля Єлисаветграда. Живе під наглядом поліції. Займається господарством. Прагне поновити свою театральну діяльність. Листується з братами: М. Садовським і П. Саксаганським.

1888 Гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в українському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом з Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Разом із Саксаганським згодом очолює окрему трупу.

1889 Написав комедію «Сто тисяч». 7892 Написав драму «Батькова казка».

1893 Написав п'єсу-жарт «Паливода XVIII століття».

1895 Написана драма «Лиха іскра поле спалить і сама щезне».

1897 Створив п'єси «Понад Дніпром», «Чумаки». Склав записку до з'їзду театральних діячів у Москві, яку з трибуни з'їзду виголосив П. Саксаганський.

1898 Написано статтю «Наталка Полтавка». Сторінки з споминів».

1899 Створив трагедію «Сава Чалий».

1900 Написав комедію «Хазяїн».

1907 Під час гастролей у Москві відвідує Л. М. Толстого, дарує йому свої твори.

1902 Написав драму «Гандзя». 1903—1904 Написав комедії «Суєта», «Житейське море».

1907 У другій половині січня в м. Умані востаннє виступає на сцені. Через тяжку хворобу змушений припинити роботу в театрі. 31 серпня їде лікуватись до Берліна.

155 вересня Помер у Берліні Іван Карпенко-Карий.

1907 Його тіло перевезено на Україну і поховано поблизу хутора Надія на кладовищі с. Карлюжино, поруч з могилою його батька.

1969 У хуторі Надія відкрито літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого.