Теорія трансформації капіталу. Неоінституціоналізм, Детальна інформація

На думку американського економіста У.Ростоу, людське суспільство в своєму розвитку має пройти кілька певних етапів (стадій):

1 стадія – “традиційне суспільство” – первісне, рабовласницьке та феодальне суспільство, де переважає с/г;

2 стадія – “перехідне суспільство” – виникнення сучасних типів промислових підприємств та банків;

3 стадія – “зрушення або зліт” – швидкий розвиток промисловості і с/г.

4 стадія – “рух до зрілості” – забезпечення стабільного перевищення випуску продукції відносно зростання населення.

5 стадія – “суспільство високого масового споживання” – виробництво предметів споживання та послуг відіграє значну роль.

6 стадія – “вік пошуку якості”. Висновок, що його робить Ростоу – під час економічного зростання будь-яка економічна система досягне однакового рівня розвитку, незалежно від політичного устрою.

Тема. Буржуазна п/е в Англії

План

Нові ідеї п.е. в Англії.

Елементи політичної економії Міля.

Теорія народонаселення Мальтуса.

1. Політична економія в Англії.

В центрі уваги економістів першої половини ХІХ ст. Сея, Мальтуса, Сенсора, Батіста, Мілля та інших залишаються проблеми економічного розвитку, зросту масштабів виробництва. Вони вважали, що капіталізм, побудований на приватній власності й зіткненні інтересів власників і робітників, є прогресивним ладом.

Проте економісти нової хвилі принесли й нові ідеї в класичну теорію. Вони полягали в тому, що виробництво визначає рівень доходів і їх розподіл, але наголошують, що розвиток виробництва залежить від доходів споживача, тому раціональний розподіл вартості є важливою умовою розвитку.

”

c

\x00BA

”

хвилі зрозуміли, що важливу роль у процесі виробництва та обліку відіграє суб’єктивний фактор і властивість товарів задовольняти потреби.

Англійська політична економія початку ХІХ ст. характеризувалась сталістю поглядів, використанням абстрактних методів досліджень.

Джеймс Міль (1773-1836) – є одним з перших представників нової течії політекономії. Його основна праця “Елементи політичної економії” Міль вважав, що у створенні вартості бере участь не тільки праця, а і капітал. Тому, що капіталісти є організаторами виробництва. Отже прибуток – винагорода за їхню працю, як і з/п – винагорода за працю робітників.

Виходить, як за Міллем, немає суттєвої різниці між прибутком і з/п, бо капіталіст і робітник – обоє працюють. Антагонізм існує тільки між прибутком і рентою, бо землевласники є паразитуючим класом. Землевласникам потрібне високе оподаткування ренти. Землевласника Мілль розглядав як пасивного учасника розподілу. Землевласники не заінтересовані у прогресивному розвиткові землеробства, оскільки продуктивність праці сприяє зниженню цін.

Міль був творцем так званої “теорії фонду з/п”. Згідно з цією теорією капіталіст має наперед визначений фонд з/п. Сам фонд є сумою індивідуальних з/п. За цих умов підвищення з/п може здійснюватися лише за рахунок скорочення кількості робітників.

Отже, економічна боротьба робітничого класу за підвищення з/п є безглуздою.

Мак-Куллох – відомий тим, що зарахував до учасників процесу виробництва не тільки людей, а й тварин (робоча худоба).

Робітники й капіталісти є рівноправними товаровиробниками. Тому з/п – еквівалент проданої праці, а прибуток – надлишок від продажу товару дорожче за його вартість. Основна праця – “Начала політичної економії”.

Уільям Сеніор вважав, що вартість визначається ціною, та й залежить від попиту і пропозиції. Основна його праця – “Нариси науки політичної економії”.

Капітал, створюється тому, що капіталіст утримується від споживання. Тому прибуток містить дві частини:

процент на позичковий капітал, або винагорода за утримання від споживання;