Грошово-кредитна система та грошова політика держави, Детальна інформація

шову емісію, насамперед готівки. Під названим терміном хо-

ваються купівля і продаж державних облігцій на відкритому ринку.

Для збільшення кількості грошей в обігу і стимулювання

підприємницької діяльності центральний банк починає скупову-

вати облігації державної позики у комерційних банків і насе-

лення. Коли виникає потреба зменшити грошову масу і тим са-

мим стримати ділову активність, центральний банк починає активно продавати державні цінні папери. Таким чином, через відкритий ринок цінних паперів регулюється кількість грошей в обігу.

Грошова система - це форма організації грошового обігу,

яка історично і законодавчо утворилася в кожній країні.

Грошовий обіг - це безперервний рух грошей, які виконують функції засобу обігу і платежу, а також обслу- говують кругообіг товарів та послуг.

Закон грошового обігу визначає кількість грошей не-

обхідних для обігу:

М = Р + Кр + П - ВП / V

М - кількість грошей, необхідних для обігу;

Р - сума цін товарів, що підлягають реалізації;

Кр - сума цін товарів, що продані в кредит;

П - платежі, термін виплати яких настав;

ВП - взаємовиплатні платежі;

V - швидкість обігу однієї грошової одиниці.

ЕЛЕМЕНТИ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ

Грошова одиниця - міра грошей, прийнята в країні за оди-

ницю (в ній виражаються ціни товарів та послуг).

Масштаб цін - вагова кількість грошового металу, прийня-

того в країні за гршову одиницю.

Емісійна система - установи, що здійснюють випуск грошей

і цінних паперів та визначають порядок емісії.

Форми грошей - матеріалізована в певному типі загального

еквіваленту мінова вартість, яка забезпечує стабільність

обігу товарів і стабільним платіжним засобом у готівковому

обігу.