Екологічні наслідки гірничо-видобувної діяльності людини, Детальна інформація

Регіональна оцінка техногенної завантаженості території України не виконується у повній мірі. Складність її полягає у тому, що до теперішнього часу відсутні нормативи припустимої техногенної завантаженості території, показники потенційної здатності природного ( геологічного ) середовища до самовідновлення.

Встановлення поєднання інтенсивності, тривалості господарської дії, властивостей ландшафтів, їх перетвореності сприяє виробленню екологічних норм і прогнозів. П.Г. Шищенко пропонує розраховувати коефіцієнт антропогенної перетвореності за такою формулою : Кап = \x03A3 ( ri \x03C1і q ) n / 100, де r — ранг антропогенної перетвореності ландшафтів іm видом використання ; \x03C1 — площа рангу, % ; q — індекс глибини перетвореності ландшафту ; n — кількість виділів у межах контуру ландшафтного регіону. Тоді Кап змінюється в межах

0 > Кап \x2265 10. Коефіцієнт різниться за ландшафтними регіонами ( табл. 1 ). Як бачимо з таблиці гірськопромислові землі займають майже ту ж площу, що і заповідні ( окрім Гірського Криму ), що є вкрай негативним показником для нормального функціонування навколишнього природного середовища. Найбільш змінені ландшафти Донецького ( К = 7,43 ), Придніпровського

( 7,52 ), Криворізького ( 7,60 ) районів, найменш — гірських районів Українських Карпат ( Полонинсько – Чорногорські Карпати — 2,88 ) і Криму

( Головний кряж — 3,27 ). На основі даного підходу складена карта антропогенної перетвореності ландшафтів. В Україні переважають Кап = 5,31. Це дуже висока напруженість природного середовища, яка потребує жорсткого нормування техногенних навантажень.

Табл. 1. Порівняння господарського використання і перетвореність

ландшафтних регіонів України

Ландшафтний регіон Види і об’єкти землекористування, %

Площа, тис. кв. км Гірськопромислові землі Заповід

ники

Україна 603,745 0,1 0,2

Лісова хвойно – широколистяна зона 91,486 0,0 0,2

Лісова широколистяна зона 43,767 0,0 0,0

Лісостепова зона 190,556 0,0 0,0

Степова зона 193,754 0,1 0,0

Сухостепова зона 44,312 0,1 0,8

Українські Карпати 34,054 0,0 0,4

Гірський Крим 5,824 0,0 12,4



Риси сучасного гірничого виробництва з точки зору екології.



Недостатня повнота видобування перероблюваної сировини і комплексність використання мінерально-сировинних ресурсів на усіх стадіях освоєння надр. За теперішніх умов розвитку і темпів зростання гірничої промисловості недоліки в комплексному і більш повному використанні сировини стають неприпустимим марнотратством. Кожний відсоток втрат при досягнутих обсягах виробництва веде до щорічної втрати 4,5 мільйонів тонн залізної руди, 7 мільйонів тонн вугілля і сотень тисяч тонн кольорових металів. Останнім часом намітилась тенденція скорочення або стабілізації рівня втрат корисних копалин при видобутку, про що свідчать дані табл. 1.

Таблиця 1. Рівень видобування корисних копалин з надр

Корисні

копалини Видобування з надр, %

1970 1980 1985 1990

Вугілля 69,7 83,2 86,3 86,8

Залізні руди 90,2 94,6 95,3 94,6

Руди кольорових металів 91,2 91,7 92,5 93,3

Калійні солі 34,0 42,7 50,0 49,0