Загальні положення про інвестиційну діяльність, Детальна інформація

Попередня здача і приймання в експлуатацію;

Кінцева здача об’єкта в експлуатацію.

Звичайно інвестиційний процес починається з мотивації інвестиційної діяльності. Основним мотивом такої діяльності є надлишок певних коштів у суб’єкта господарювання або приватної особи, яких не влаштовують відсотки за банківськими депозитами.

З метою забезпечення охорони інвестицій при виборі проекту проводиться ціла низка передінвестиційних досліджень: вивчаються всі інвестиційні ризики, проводяться маркетингові дослідження, оцінюються напрями інвестування. Обґрунтування діяльності інвестицій потребує розгляд якомога більшої кількості інвестиційних проектів з метою вибору найкращого.

Як правило, для здійснення інвестиційного проекту, особливо великого, інвестору не вистачає власних коштів, і він прагне одержати позичковий або залучений капітал, обґрунтування їх структури передує інвестуванню, воно необхідне для переконання і залучення до проекту інших учасників інвестиційного процесу.

Освоєння інвестицій означає їх капіталізацію, тобто створення фінансових та реальних активів. В процесі експлуатації проект потребує нових інвестицій для підтримки виробництва і його розвитку.

Інвестиційний ринок (ринок інвестицій та ринок інвестиційних товарів) – це сукупність економічних відносин, які складаються між продавцями та споживачами інвестиційних товарів та послуг, а також об’єктів інвестування в усіх його формах.

Ринок інвестицій характеризується пропозицією інвестицій (капіталу) з боку інвесторів, що виступають у даному випадку я продавці, і попитом на інвестиції з боку потенційних учасників інвестиційної діяльності, які виступають у ролі покупців інвестицій (капіталу).

Існує 2 види інвестиційного попиту:

потенційний – виникає при відсутності намірів юридичної або фізичної особи при наявності доходу (прибутку) направляти його на інвестування. Такий попит називається формальним та виступає інвестиційне потенціальне джерело для майбутніх інвестицій.

конкретний – характеризується конкретною реалізацією намірів суб’єктів інвестиційної діяльності на ринку.

Функціонування інвестиційного ринку здійснюється через інфраструктуру, яка формує інформаційне та обслуговуюче середовище, яке дозволяє інвестору працювати з мінімальним ризиком.

Інфраструктуру інвестицій ринку можна умовно поділити на:

Регулюючу складову, яка здійснює впорядкування інвестиційних відносин шляхом установлення правил, стандартів та критеріїв поведінки на ринку, та яка включає в себе: державні органи регулювання ринку інвестицій (Кабмін, НБУ, Міністерство економіки, Мінфін, антимонопольний комітет), які виконують на ринку законодавчі, ліцензійна та наглядові функції та процедури.

Функціональну складову – це фінансово-кредитні інститути та сервісні організації, які здійснюють спеціалізовану діяльність з:

Залучення тимчасово вільних коштів на фінансування інвестиційних проектів;

Створення правових, економічних та організаційних умов для сталого розвитку приватного підприємництва;

Співробітництва з міжнародними, іноземними та українськими організаціями у питаннях розвитку підприємництва;

Забезпечення проведення техніко-економічних експертиз, програм та проектів підприємницької діяльності;

Страхування проектних та кредитних ризиків;

Сприяння становлення ринкових відносин в Україні через створення, підтримку та розвиток малих та середніх приватних підприємств;

Інформаційну складову, яка включає в себе ділові видання, Інтернет сайти рейтингових систем привабливості підприємств тощо.

1

2

3

4