Спеціальні економічні зони, Детальна інформація

Субзони є виключно виробничими утвореннями, які мають значні переваги перед зонами загального призначення. Так, за ю-річний період (1976-1986 pp.) загальна вартість товарів, вироблених у субзонах, зросла у 92 рази (з 0.4 млрд. до 37.1 млрд.дол.США), а в зонах загального призначення - у 5.2 раза (з 0.5 млрд. до 2.6 млрд.дол.США). Загалом на субзони у середині 80-х років припадало до 90% економічної діяльності всіх зон зовнішньої торгівлі США порівняно з показником 44% у середині 70-х. Зони спеціального призначення в більшості мають імпортну орієнтацію, хоча першочергово передбачалося, що Програма розвитку американських зон зовнішньої торгівлі сприятиме збільшенню експортного виробництва. За опублікованими даними, із загального обсягу товарів, що надходять у зони, імпорт з-за меж митної території США "важить" в середньому 22%, тоді як експорт не перевищує 11% сукупного вивозу з ЗЗТ. Зони зовнішньої торгівлі також характеризуються високим рівнем зайнятості.

У 1991 p. через зони вільної торгівлі США пройшли товари вартістю 84.4 млрд.доларів. Загальне зростання кількості таких зон обумовлює і збільшення чисельності зайнятих там американців. У 1991 p. в зонах вільної торгівлі працювало 238.9 тис.чол.

Головним фактором, що зумовлює досить стрімке зростання кількості зон вільної торгівлі у США, як відмічають спеціалісти, є посилена конкуренція в міжнародній торгівлі. Компанії, хоч це вимагає деякого часу і витрат, намагаються отримати статус зон вільної торгівлі, щоб підвищити свою конкурентоспроможність.

Зростаючий інтерес до цих зон можна також пояснити тим, що компанії стали краще усвідомлювати переваги, які надаються зонам. Участь у ЗЗТ дає змогу здійснювати на території зони, тобто поза межами митної території США, багато виробничих і невиробничих операцій з товарами, перш ніж вони надійдуть на внутрішній американський ринок. Якщо готові вироби експортуються, то мито не сплачується, включаючи товари, що були раніше ввезені в зону з Іншої країни. Але існує проблема взаємовідносин митниць і зон вільної торгівлі, яка пов"язана з веденням подвійного рахунку. Більшість зон діє незалежно. Тому митниця потребує створення

пальної бази, де могла б збиратися та аналізуватися вся інформація про рух товарів.

Прикладом однієї з досить типових для США зон зовнішньої торгівлі є Х"юстонська (офіційна назва - "Зона вільної торгівлі Х"юстона"). З самого початку її створення в 1993 p. головною метою - - визначено сприяння економічному розвитку. Кваліфікований поект достатні підготовчі роботи та ефективний маркетинг цієї зони іпьної торгівлі забезпечили Інтерес ділових кіл і, в кінцевому рахунку, сприяли подальшому економічному розвиткові м.Х"юстона. Це відрізняє проект від інших зон, що починали діяльність при обмежених можливостях.

За рік існування у зону Х"юстона надійшло 99 тис.т різних товарів, що оцінені у 344 млн.доларів. Протягом року в зоні було зайнято 463 робітники з числа місцевих жителів. Зона функціонує під загальним управлінням адміністрації порту Х"юстон, що забезпечує клієнтам широкий спектр послуг, їх комплексність та відповідний сервіс, включаючи складування рідких вантажів, надання в оренду пакгаузів та критих автостоянок тощо. В складі цієї зони є території загального призначення, що нараховують 12 ділянок, лише 4 з яких знаходяться у володінні адміністрації порту. Ці ділянки можуть бути здані в оренду для будівництва різних об"єктів, у тому числі -адміністративних і промислових споруд, включають промисловий парк, розташований уздовж судноплавного каналу, контейнерний термінал і підприємства зі спеціалізованої обробки вантажів. Інші 8 ділянок призначені для користування приватними компаніями: 4 використовуються для складування різних хімічних речовин і нафтопродуктів, 4 - для гарантованого збереження автомобілів, складування сталевих виробів, труб тощо.

У останні чотири роки було створено сім субзон, що дало змогу розгорнути діяльність компанії "Дюпон" по виробництву фтористоводневої кислоти; компанії "Фібро Ріфайнери" - з очистки нафтохімічної продукції; компанії "Гудмен манюфекчюрі" - по виготовленню холодильних агрегатів; компанії "Варко Шафер" - по складанню нафтового устаткування та ін. Філія зони - "Юнайтед Аженерал Сеплай" - розподіляє машини та інші вироби, що Сортуються 60 оптовими фірмами в країни Азії та Далекого Сходу.

Перевага філії в тому, що вона дозволяє імпортувати, складувати, перепаковувати й перемаркіровувати вироби поза сферою свого обслуговування. Потім з надходженням замовлень товар або експортується в інші країни без мита, або імпортується на внутрішній ринок США.

Одночасно з існуванням у США цілого комплексу ЗЗТ, тут проектується також формування Північно-американської зони вільної торгівлі. Це потребує вирішення ряду загальних питань реалізації митних процедур щодо вивозу товарів із Америки, місця вилучення (зняття) мита.

Для зон вільної торгівлі в США в останній час характерним є надзвичайно швидкий розвиток. Посилення конкуренції у міжнародному масштабі змусило багато компаній, зайнятих в експорті та імпорті, по-новому оцінити власні позиції та переваги зон вільної торгівлі, а також проекту НАФТА. ІРЛАНДІЯ

Аеропорт Шеннон в Ірландії протягом десятиліть використовувався як пункт дозаправки трансатлантичних лайнерів. Наприкінці 50-х років авіакомпанії почали експлуатувати на лініях далекого сполучення реактивні літаки, що зменшило потребу у дозаправці. Навантаження аеропорту Шеннон стало помітно скорочуватися. Це призвело до різкого скорочення авіаруху і падіння ваги Шеннонського аеропорту, що змусило уряд Ірландії розробити особливу стратегію підтримки через сприяння вантажо- та пасажирообороту внаслідок розвитку зовнішньої торгівлі, виробництва і туризму. Першою ланкою названої стратегії є залучення значної кількості туристів з Північної Америки шляхом зацікавлення їх доступними цінами на квитки та готельне обслуговування. Друга ланка полягала у створенні промислової зони поблизу аеропорту на базі іноземних інвестицій, які б приваблювали перспективи використання фрахтових можливостей аеропорту для імпорту деталей і напівфабрикатів та експорту готової продукції.

У 1959 p. парламент Ірландії прийняв закон про створення на базі аеропорту вільної промислової зони (ВПЗ). З цього ж року реалізується цільова комплексна програма, головною метою якої є прискорений соціально-економічний розвиток регіону та активне включення економіки західної Ірландії у міжнародний поділ праці. Ця програма на практиці пов"язана зі створенням на базі міжнародного аеропорту та прилеглих до нього територій промислової зони і подальшим її розвитком.

Завданнями або цілями ВПЗ, що випливають з зазначеної мети, стали: розширення транзиту пасажирів та вантажів, що прямують через аеропорт Шеннон; розвиток сучасної

експортоорієнтованої промисловості; сприяння міжнародному туризму; стимулювання Інвестиційної діяльності на території регіону; залучення іноземних Інвестицій; залучення передових технологій та створення технологічно місткого виробництва.

ВПЗ "Шеннон" пройшла наступні три етапи становлення та розвитку:

1 - розміщення на території зони технологічно не пов"язаних між собою виробництв, заснованих на Іноземному капіталі (переважно дочірніх фірм транснаціональних корпорацій), які використовують імпортовану сировину та виробляють продукцію, призначену на експорт;

II - становлення спеціалізації ВПЗ, переорієнтація промислових підприємств зони з трудомістких на капітало- та наукоємні виробництва, сприяння розвитку технологічних та комерційних зв"язків зони з ірландськими позазональними підприємствами;

III - розширення сфери діяльності зональних підприємств за рахунок міжнародних кредитно-фінансових, лізингових, консультативних та інших видів послуг.

Оскільки будь-яка вільна (спеціальна) економічна зона за визначенням є територією з особливим пільговим інвестиційним кліматом, ВПЗ "Шеннон" має режим, що відрізняється від загальноприйнятого в Ірландії та спрямований на стимулювання розвитку підприємництва. Цей пільговий режим інвестування та реінвестування полягає у наступному:

- товари, що імпортуються в зону або реекспортуються, звільняються від митного обкладення (виключення становить експорт до країн ЄС, на який нараховується мито, виходячи із задекларованої вартості "імпортного компоненту");

- пільгова ставка корпораційного податку 10%, що гарантовано діє до 2000 p.;

- звільнення від податку на прибуток;

- звільнення від податку на додану вартість;

- дозвіл на здійснення прискореної амортизації основних фондів.

Крім того, підприємствам зони надаються державні безповоротні субсидії в разі, якщо вони: закуповують машини та обладнання або проводять власне будівництво на території ВПЗ (розмір субсидії 45-60% вартості відповідних витрат); здійснюють науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в обробній промисловості (розмір субсидії 50% вартості відповідних витрат); проводять спеціальну професійну підготовку та перепідготовку персоналу (розмір субсидії 100% вартості відповідних витрат); орендують готові виробничі приміщення на території зони.

За даними, опублікованими у середині 90-х років, на території ВПЗ "Шеннон" діяло близько 100 підприємств, включаючи як самостійні компанії, так і філії та дочірні підприємства всесвітньо відомих концернів. Внутрішній господарський простір ВПЗ майже на паритетних засадах займають виробнича (40%) та невиробнича (60% від загальної кількості зональних компаній) сфери. Сучасна структура промисловості ВПЗ складається з таких галузей обробної промисловості, як: електронна промисловість - 35%, машинобудування- 25%; виробництво пластмас та хімічна промисловість - 7.5%; текстильна промисловість - 5%. Невиробнича сфера представлена зовнішньоторговельними компаніями - 42%. фінансово-кредитними інститутами - 20% та підприємствами по наданню транспортно-експедиторських, туристичних, маркетингових, консультативних послуг - 38%. Перевага (80 %) належить малим фірмам з кількістю зайнятих до 50 чол.

Список використаної літератури

Конституція України. 1996р., Розділ XI. Місцеве самоврядування // Урядовий Кур”єр. – 1996. – 28 червня.

Лукінов І.І. Концептуальні основи регіональної економічної політики //Економіка України. – 1992. - №1.