Нове в бухгалтерському обліку, Детальна інформація

При веденні бухгалтерського обліку основних торговельних операцій необхідно виходити в першу чергу із Закону України "Про податок на додану вартість" від 3.04.97 р. № 168/97 ВР і Закону України" Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" від 26.09.97 р. Основні положення названого Закону, що стосуються торговельної діяльності, наступні:

1.1. База оподаткування операцій з продажу товарів визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов’язкових платежів) за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування (ст. 4.1).

Вартість тари, що згідно з умовами договору визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається (ст. 4.6).

1.2. У випадках, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з продажу вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб не зареєстрованих платниками податку, база оподаткування - це комісійна винагорода платника податку.

1.3. У разі, коли платник податку здійснює діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації, поруки, поручення, тощо), що уповноважують платника податку (комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому Законом про податок на додану вартість (ст. 4.7).

1.4. Податок на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (ст. 6.1.1 ).

Продаж товарів здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (ст. 7.1).

1.5. Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну (ст. 7.2.1). Отже, якщо товари відпускають своїм підприємствам (не покупцям товарів) податкова накладна не виписується.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (ст. 7.2.3). Тому товарний документ, як первинний документ для записів в бухгалтерському обліку, повинен включати продажну (договірну) вартість і суму податку на додану вартість, що відповідає податковій накладній.

1.6. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), ст.7.4.1.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (ст. 7.4.5).

1.7. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з

банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), ст. 7.5, 7.5.1. До 1 січня 1999 р. датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (ст. 11.11).

1.8. Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом (ст. 7.7.1).

1.9. Визначена за наслідками інвентаризації товарів станом на 1.10.97 р. сума податку на додану вартість до складу податкового кредиту платників податку не включається, а зараховується у зменшення податкових зобов’язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після набрання чинності Законом України "Про податок на додану вартість" до повного їх погашення (ст. 11.8, п.2).

1.10. Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (ст. 7.3.1).

До 1 січня 1999 р. датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) - є дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів ( ст. 11.11).

1.11. Належна до сплати сума податку на додану вартість за відвантаженими, але не оплаченими товарами включається до податкового зобов’язання наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платників податку до 1 січня 1999р., а за наявності від’ємної різниці сума ПДВ зараховується рівними частинами у зменшення податкових зобов’язань таких платників податку у звітних періодах, що наступають після набрання чинності Законом про податок на додану вартість до повного їх погашення (ст.II.8,п.3).

1.12. У разі, коли платник пhидбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (ст. 7.4.4.).

1.13. 3 дати набрання чинності Законом України "Про податок на додану вартість" вводиться в дію Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 1 липня 1997 р. № 141 зі змінами і доповненнями від 17.10.97р № 218.

1.14. У зв’язку зі змінами в обліку податку на додану вартість торговельні підприємства роздрібної і оптової торгівлі, що обліковують товари за продажними цінами, на суму податку на додану вартість збільшують торговельну націнку. ПДВ і торговельна націнка разом взяті складають товарні надбавки, що обліковуються на рахунку 42 "Торговельна націнка". Товарні надбавки обліковуються на рахунку 42, субрахунок 1 "Товарні надбавки". Однак застосовувати рахунок 42-1 "Товарні надбавки" можна лише в тому разі, коли на підприємстві здійснюється лише один вид торговельної діяльності.

1.15. На підприємствах, що мають 2-3 види діяльності, необхідно тільки змінити назву субрахунків з торговельної націнки на торгові надбавки, залишивши попередню нумерацію субрахунків: 42-1, 42-2, 42-3.

1.16. Зміни в обліку податку на додану вартість викликають необхідність змінити порядок оформлення товарних документів, в тому числі пов’язаних з відпуском товарів зі складів своїм (на одному балансі) роздрібним торговельним підприємствам (крамницям, кіоскам, тощо) та підприємствам громадського харчування. Бухгалтери повинні також самостійно внести відповідні зміни в бухгалтерську обробку товарних і товарно-грошових звітів та в облікові регістри (журнали-ордера, нагромаджувальні відомості та інші).

1.17. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1997 р. № 869 про зміни і доповнення до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні підприємства повинні здійснити перехід від обліку реалізації за надходженням платежів (касовий спосіб) до обліку реалізації за відвантаженням товарів (спосіб нарахування) , п.п. 4.1 - 4.4.