Нове в бухгалтерському обліку, Детальна інформація

Законом встановлена відповідальність за порушення строків нарахування і внесення до бюджету ПДВ або порядку звітування відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Штрафні санкції за результатами діяльності за період з 1 жовтня по 31 грудня 1997р. не застосовуються.

8. ОБЛІК ВАЛОВИХ ВИТРАТ І ВАЛОВИХ ДОХОДІВ

8.1. Міністерство фінансів України наказом від 4 серпня 1997 р. №168 затвердило Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, розроблені Управлінням методології бухгалтерського обліку міністерства.

Законом України " Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який введено в дію з 1.07.1997р., установлено наступне визначення валових витрат і валових доходів:

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх дальшого використання у власній господарській діяльності, ст. 5.1.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, ст. 4.1.

8.2. Відповідно до пункту 7 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З.04.93 р. № 250, підприємство може самостійно встановлювати порядок накопичення даних про валові доходи і валові витрати без записів в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку з наступним використанням таких даних для складання податкової декларації та податкової звітності.

Підприємства і організаіції ( крім бюджетних установ) можуть також узагальнення даних про валові витрати і валові доходи здійснювати записами в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку за названими вище Рекомендаціями ( п. 8.1 ).

8.3. Для узагальнення інформації про валові витрати в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 18 "Валові витрати", на якому відображаються витрати підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, які придбаваються підприємством для використання у власній господарській діяльності.

Для узагальнення інформації про валові доходи в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 48 "Валові доходи". На рахунку 48 "Валові доходи" відображаютьоя доходи підприємства від усіх видів діяльності, отримані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

8.4. Рахунки 18 "Валові витрати"' і 48 "Валові доходи" за своїм економічним змістом і структурою є проміжними операційними рахунками. Ведення їх рекомендується для потреб податкового обліку і використання даних бухгалтерського обліку на цих рахунках валових витрат і валових доходів для складання декларації про прибуток підприємства та додатків до неї.

Рахунок 18 "Валові витрати" на підставі первинних облікових документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, дебетується з кредита відповідних рахунків (03, 33, 50, 51, 55, 60,76, 86, 89 і ін.) на суми валових витрат, що повинні бути показані в рядках 12-34 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами операцій по дебету рахунка 18 "Валові витрати" рахунок 18 кредитується по дебету відповідних рахунків (05, 06, 08, 33, 50, 56, 60,81,83 і ін.) на суми витрат, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами ведення бухгалтерського обліку.

8.5. Рахунок 48 "Валові доходи" на підставі первинних облікових документів кредитується по дебету відповідних рахунків (31, 50, 56, 62, 76, 90, 92, 96 і ін.) на суми валових доходів, що повинні бути показані в рядках 1-9 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами по кредиту рахунка 48 "Валові доходи" рахунок 48 дебетується по кредиту відповідних рахунків ( 46, 61, 62, 80, 83 і ін.) на суми доходів, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами бухгалтерського обліку.

Сальдо на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" на початок і кінець звітного періоду не може бути. Обороти по дебету рахунка 18 "Валові витрати" і кредиту рахунка 48 "Валові доходи" використовуються як складові валових витрат і валових доходів підприємства.

8.6. Таким чином, на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" на підставі первинних документів відображаються господарські операції підприємства, пов’язані з податковим обліком. Рахунки 18 і 48 відносяться до рахунків операційних, щомісячно закриваються і сальдо мати не можуть.

Поняття "Валові витрати" і "Валові доходи" більше не є аналогічними витратам виробництва та обігу і доходам від реалізації та позареалізаційних операцій. Тому балансовий прибуток і прибуток за декларацією про прибуток підприємства стали різними величинами; наприклад, до валових доходів відноситься аванс отриманий від покупця за товари, а перерахований аванс постачальнику відноситься до валових витрат

8.7. Валові витрати і валові доходи необхідно розглядати як елементи податкового обліку для визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. В інструктивних матеріалах нічого не сказано, як повинні звірятись, контролюватись і використовуватись показники бухгалтерського і податкового обліку. Слід підкреслити, що облікові регістри, які в даний час використовуються в бухгалтерському обліку, для застосування рахунків 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" не пристосовані.

Як оптимально поєднати бухгалтерський облік з податковим обліком покищо визначити трудно. Очевидно одне. Якщо вже розкол бухгалтерського обліку стався, то необхідно йти не по шляху змішування цих двох видів обліку, а доопрацювати систему бухгалтерського обліку (синтетичного і аналітичного) з таким розрахунком, щоб можна було раціонально використовувати його показники для складання і контролю податкової звітності. При цьому треба виходити з того, що підпорядкованість бухгалтерського обліку фіскальним потребам (визначеннню і стягненню податків) тепер не є обов’язковою.

Аналогічно до значного ускладнення бухгалтерського обліку привело введення до системи бухгалтерських рахунків рахунка 67 "Податкові розрахунки", який по суті також пов’язаний з потребами податкового обліку податку на додану вартість.

8.8. Визначення в податковому обліку валового доходу за датою події, що сталася раніше, вимагає визначення дати реалізації за кожним товарним чи платіжним документом, виписаним на кожного покупця. Без цього не можуть бути зроблені записи в податковому обліку чи в декларації про прибуток підприємства. А в бухгалтерському обліку реалізація товарів і валовий дохід від їх реалізації визначаються за відвантаженням товарів ( п.п. 4.1 - 4.4 ). В цьому разі виникає питання: як можна сумістити бухгалтерський і податковий облік, коли в бухгалтерському обліку реалізація і валовий дохід визначаються за відвантаженням, а в податковому обліку валовий дохід для визначення оподаткованого прибутку мусить визначатись за датою події, що сталася раніше, тобто за надходженням передоплати або відвантаженням товарів.

8.9. На наш погляд, був би смисл вводити в систему бухгалтерського обліку рахунки 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" лише при одній умові. До цих рахунків повинна бути розроблена система аналітичного обліку, в якому нагромаджувались би дані для складання і перевірки декларації про прибуток підприємства. Але більш доцільним представляється для цієї мети удосконалення існуючого аналітичного обліку. Проте розробники Рекомендацій це питання обійшли своєю увагою. Розраховувати на те, що з цією задачею справляться самі бухгалтери - практики, заледве чи можна.

Як теоретично та практично будуть вирішуватись ці питання покаже час. Але очевидно, що розрив між показниками бухгалтерського обліку і податковою звітністю викличе істотні ускладнення. Слід спочатку вивчити і належно відпрацювати зміни в бухгалтерському обліку, що викликані введенням в дію нових Законів про оподаткування прибутку підприємств і про податок на додану вартість, внести необхідні зміни до аналітичного обліку та інших облікових регістрів, і лише після цього вирішувати питания про введення в систему бухгалтерського обліку рахунків 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи". І цей перехід треба зробити лише після грунтовного вивчення Рекомендацій і належної організаційної підготовки.

8.10. В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( ст. 5.3.9 ) відмічається, що врахування валових витрат повинно відповідати правилам ведення податкового обліку. Але стаття 11 Закону встановлює лише загальні, організаційні положення з такого обліку та його законодавчі засади. Слід вважати, що правила ведення податкового обліку валових витрат і валових доходів мають бути розроблені, бо при їх відсутності вести належний податковий облік практично неможливо.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

У Посібнику на цифрових прикладах викдадено можливе застосування положень нормативних документів в бухгалтерському обліку торгівлі з 1.10.97р., а також розглядаються зміни в обліку у зв’язку з внесеними змінами до Закону України "Про податок на додану вартість".

Практичний посібник розрахований на те, щоб не лише допомогти бухгалтерам у веденні обліку, але і перевірити правильність зроблених облікових записів, виправити можливі неточності, внести зміни в облік відповідно до прийнятих остаточно рішень з питань обчислення і обліку податку на додану вартість.

Облік внутрішніх бартерних операцій з товарами та інших до і після введення в дію Закону про податок на додану вартість викладено автором у статтях газети "Діло", починаючи з № 64 за 1997 р.

Значна частина бухгалтерів та торговельних підприємств не були готові ні теоретично, ні практично до переходу на роботу згідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість". З бухгалтерами, особливо з тими, що працюють в торгівлі, треба було провести не лише семінари з нового законодавства, а й навчання зі змін в бухгалтерському обліку, що викликані цим законодавством.

Істотно полегшились би умови переходу торговельних підприємств на ведення зміненого з 1.10.97 р. обліку основних торговельних операцій, якщо була б розроблена і своєчасно оприлюднена інструкція з бухгалтерського обліку в торгівлі. Труднощі у вивченні та здійсненні змін в бухгалтерському обліку в значній мірі пов’язані з тим, що інструкції з бухгалтерського обліку написані з розрахунку на висококваліфіковних бухгалтерів, положення їх викладені вельми лаконічно, і тому вони недостатньо зрозумілі значній частині бухгалтерів.

Суттєві ускладнення будуть мати бухгалтери в своїй роботі у зв’язку з тим, що облікові регістри (журнали-ордера, нагромаджувальні відомості і інші) не пристосовані до тих змін в обліку, що стались після набрання чинності новим Законом про податок на додану вартість. Завважимо при цьому, що ускладнити бухгалтерський облік нетрудно. Але значно складніше раціонально організувати аналітичний облік з таким розрахунком, щоб він відповідав потребам і вимогам контролю та бухгалтерської ( в т.ч. податкової) звітності. Тому актуальною залишається проблема удосконалення бухгалтерського обліку, особливо обліку аналітичного.