Статистика цін, Детальна інформація

В умовах ринкових відносин основним видом цін є вільні ціни. В ціноутворенні враховуються такі фактори, як попит, витрати, ціни і можливості конкурентів, законодавчі обмеження, якісні характеристики товару.

Основними завданнями статистики цін є:

І. Вивчення кон'юнктури ринку. Вивчаючи це завдання в умовах ринкових відносин, статистика розглядає зміну цін як опосередковану реакцію на зміну економічної ситуації (рівень збалансованості попиту і пропозиції, зміна

якості товарів і вимог до нього, грошова емісія, зміна доходів населення і іх структури і інші).

2. Вивчення ціни як інструменту управління ринком. Цей напрям дозволяє статистиці охарактеризувати можливості і ступінь впливу цін на виробництво, обіг та попит, обгрунтувати економічні важелі для маркетингового регулювання ринку -

3. Вивчення цін у площині маркетингового управління ціноутворенням. Цей напрям дозволяє виявити закономірності ціноутворення, охарактеризувати поведінку цін та поведінку покупців, встановити їх вплив на рівень життя населення, зпрогпозувати динаміку цін.

4. З позиції виробника, продавця ціни вивчаються як інструмент маркетингу, аналізуються внутрівидові і регіональні рівні цін, їх диференціація, моделюється залежність цін від якісних характерстик товару.

5. З позиції покупця ціни вивчаються як один з найбільш важливих чинників індексації доходів, формування споживчого кошика і прожиткового мінімуму; визначення цінового впливу па рівень життя різних соціальних груп населення, вивчення відповідності рівня цін, якості товарів та рівня доходів населення.

6. З позиції держави ціпи вивчаються як один з найбільш важливих факторів формування бюджету; як засіб соціальної і економічної ефективності ринку; як головний складник інфляційних процесів.

Ціна виконує різні функції:

- обліково-аналітичну, оскільки забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування;

- стимулюючу (сприяє раціональному використанню ресурсів);

- розподільчу, оскільки впливає на розподіл ресурсів, доходів і фінансів у суспільстві;

- регулюючу (спричиняє зміни попиту і пропозиції);

- координуючу (забезпечує періодичне встановлення балансу попиту і пропозиції, споживання і виробництва).

В умовах командно-адміністративної системи управління співвідношення попиту і пропозиції регулювалися, як правило, за допомогою директивних планів виробництва і реалізації товарів. Роль ціни у цьому процесі була незначною. Не реалізовувалися й інші функції ціни. З переходом України до ринкового способу господарювання поступово формується система цін, яка швидко, без централізованого примусу, але в умовах державного контролю реагує на зміни умов попиту і пропозиції. Така система цін виступає в якості головного, найбільш ефективного механізму координації економічної поведінки суспільства.

24.2. Система показників статистики цін

Ціна - це невід'ємний складовий елемент ринкового механізму. Вона відображає споживні властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару (співвідношення між його наявністю та потребою, попитом та пропозицією), характер та силу конкуренції, державного контролю та загальноекономічну кон'юнктуру ринку, психологію економічної поведінки ринкових суб'єктів І інші суб'єктивні моменти (моду, смаки, традиції). Отже, ціна складається під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Статистичне вивчення цін здійснюється на основі розгорнутої системи показників, яка відповідає вимогам ринкової економіки і відображає різні види диференціації ринкових цін: асортиментну, часову, просторову, за соці-ально-доходними групами, різними ринками. Ринок робить ціни гнучкими, чутливо реагуючими на зміну різних чинників. В цьому зв'язку показники еластичності цін, їх співвідношень повинні знайти відображення в системі показників статистики цін- Лібералізація ціноутворення і перспективи стабілізації економіки дозволяють закладати ціни у математичні моделі.

В залежності від мети дослідження статистикою можуть застосовуватися різні показники.

Для оцінки абсолютного розміру ціни на певний вид, сорт товару (товарну групу) застосовують рівень цін. Розрізняють рівні цін:

- індивідуальні, що характеризують величину ціни на відповідний вид, сорт товару на певний момент часу, дату;

- середні - розраховуються на певну дату або за період на конкретний товар, сортність (товарну групу), по населених пунктах, регіону, країні;

- узагальнюючі - вартість споживчого кошика, який розраховується відношенням індивідуальної, середньої чи узагальнюючої ціни до доходу.

При вивченні ціноутворення визначають показники структури ціни:

питому вагу кожного елементу в кінцевій (роздрібній) ціні товару (собівартості, націнки, знижки, податків); питому вагу валового доходу (реалізованої націнки) у товарообігу; співвідношення оптових і роздрібних цін, співвідношення структурних елементів роздрібних цін.

Коливність цін в часі і просторі характеризують за допомогою показників варіації: групування одноіменних товарів за рівнем цін; рівень територіальної коливності цін (групування регіонів, населених пунктів за рівнем цін;

рівень стійкості цін у динаміці (коефіцієнт апроксимації трендової моделі);

рівень сезонних та циклічних коливань цін.

Динаміку цін на окремі товари, товарні групи і всіх товарів характеризують за допомогою індексного методу: індивідуальних, групових та зведених індексів цін, індексів середніх цін.