Одна планета, різні світи, Детальна інформація

Державна власність у промисловості Сполучених Штатів є досить обмеженою, але на всіх рівнях управління держава володіє й керує різноманітними підприємствами. Прикладом є адміністрація долини Тенесі (АДТ) — головне державне підприємство для виробництва і розподілу державної електричної енергії в південно-східній частині Сполучених Штатів. АДТ була створена для побудови гребель та гідроелектростанцій, виробництва електроенергії, покращення умов навігації на річці Тенесі, забезпечення захисту від повеней і запобігання ерозії грунтів. Інші органи державного управління володіють місцевими транспортними системами, а також володіють і розпоряджаються водою, пальним та електростанціями. Уряд прямо чи опосередковано пов'язаний також із виробництвом атомної енергії й іншої продукції та розробляє проекти щодо ліквідації нетрищ і будівництва житла.

Програми урядового кредитування утворюють "сіру зону", де для виконання їх нема потреби безпосередньо залучати державну промислову власність. Але ці програми мають вплив на приватну промисловість—приміром, фінансування житлобудівної промисловості значною мірою грунтується на різноманітних федеральних

Ні Японія, ні Німеччина не обмежують використання поєднаних директоратів.

Розділ 5. Сполучені Штати Америки 121

програмах заставного кредитування. Експортери можуть отримати фінансове сприяння через експортно-імпортний банк, а фермери можуть одержати кредитну допомогу від Управління вітчизняних фермерів. Управління малого бізнесу надає прямі позички малим промисловим фірмам, і ці позички призначаються для будівництва навчальних та житлобудівних потужностей. Чимало позик, що їх надають банки, забезпечуються або гарантуються федеральним урядом. Забезпечення позик особливо важливе для ринку житлового будівництва: без цього більшість людей, мабуть, не змогли б дозволити собі будівництво житла.

Професійні спілки

ТАБЛИЦЯ 5.2. Членство у профспілках у відсотках від робочої сили США, 1945-1991.

Рік Членство у профспілках

1945 21.9

1950 22.3

1955 24.7

1960 23.6

1965 22.4

1970 22.6

1975 21.7

1980 21.2

1985 20.4

1989 19.3

1990 18.4

1991 17.8



Спілки утворюють третю частину тріумвірату "бізнес—уряд-спілка". Робітники в Сполучених Штатах та інших капіталістичних країнах не задовольнилися розрахунком виключно на ринкові сили для визначення свого економічного статусу. Замість цього вони об'єднались і утворили професійні спілки з метою укладання колективних угод із працедавцями. Потреба працівників у робочих місцях за умов колективної угоди не зменшувалась, але працедавець мусив мати справу з робочою силою як з об'єднанням, а не як з окремими особами. Сила і значення професійних спілок в основних індустріальних країнах світу не тотожні. В Німеччині вони беруть участь у процесі прийняття рішень разом зі своїм працедавцем на підставі політики взаємовирішення (колективного прийняття рішень); в Англії вони безпосередньо залучаються до політичного процесу як члени британської лейбористської партії.

Джерело: Есоаотіс Кероті оіИіє Ргєяісіепі, 1992 (^УазЬіпд-Іоп, О.С.: и.5. Соуепшіепі Ргіп-Ііпд ОЮсе, 1992), рр.332-335.

Як видно з таблиці 5.2, спілки Сполучених Штатів досягли максимальної кількості своїх членів упродовж 1940-1950-х років, а далі поступово почали скорочуватися, коли країна змінювала свій стан від суспільства товарного виробництва до суспільства обслуговування. Ця зміна втілилась у зміні характеру праці, що її виконували люди,—від трудо-

122 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДБЛЬ

місткої до наукомісткої праці. В 1945 р. майже половина американської робочої сили була зайнята на виробництві; 1990 р. число робочих місць на виробництві складало приблизно 20%. І навпаки—число осіб, зайнятих у сфері надання послуг, після 1945 р. зросло удвічі. Сьогодні робочі місця у своїй більшості вимагають не заводської "синьокомірцевої", а інтелектуальної "білокомірце-вої" праці, й існує тенденція до ототожнення працівників "білого кольору" не з робітничим класом, а скоріше з управлінцями. Багато робочих місць, здобутих профспілками, було втрачено в автомобільній та сталеливарній галузях, де впродовж 1980-х рр. було звільнено понад мільйон "синьокомірцевих" робітників, бо іноземна конкуренція стала руйнувати ринки США.

ОЦІНКА ЕКОНОМІКИ США

Коли Рональда Рейгана було обрано президентом, він проголосив: "В Америці настав ранок". У той час американці відчували піднесення і сподівалися на славний завтрашній день, де Америка матиме високий авторитет у світі. Але вже за якихось дванадцять років замість цих сподівань з'явився песимістичний настрій, незважаючи на той факт, що "холодна війна" завершилась, а Радянський Союз більше не існує. Сьогодні найпоширеніше запитання: чи перебувають Сполучені Штати в процесі спаду, і якщо так, то чому? На цю тему було написано чимало книжок, але тут доречно навести назву однієї з них, написаної Дональдом Барт-летом і Джеймсом Літлом: "Америка: що не вдалося?"'. Автори доводять, що популярні в 1980-х рр. бізнесові операції на зразок перейняття контролю над корпорацією за рахунок купівлі контрольного пакету акцій, а також викупу акцій власної компанії за рахунок позичених коштів знищили тисячі фірм і десятки тисяч робочих місць.

Зниження конкурентоздатності США у світі стало предметом широкого обговорення. Серед причин, що пояснювали це зниження, називалися такі: неадекватна шкільна освіта, низька норма заощаджень, замалі інвестиції в наукові дослідження й розробки; стверджувалося навіть, що японці ведуть нечесну гру. А ще лунають звинувачення в тому, що система охорони здоров'я в США погіршується, міста небезпечні, інфраструктура руйнується, робочі місця експортуються за кордон, і подібне голосіння триває. Згідно з дослідженням під назвою "Конкуруючі економіки:

Америка, Європа і Тихоокеанська смуга", опублікованим Управ-