Одна планета, різні світи, Детальна інформація

4 Німеччиною правили нацисти, а ще раніше—кайзерівці.

Розділ 7. Німеччина 175

промислової революції, що почалася приблизно 1890 р. і створила сучасний світ . Німці стали світовими лідерами з виробництва ліків, добрив, тканин, а найперше—головної новинки хімічної промисловості—синтетичних фарб. Німецька хімічна промисловість базувалася в Леверкузені на річці Райн, у місцевості, що була зручною для одержання сировини і водного перевезення готової продукції. Німеччина спромоглася створити конкурентну перевагу над іноземними хімічними компаніями, зокрема англійськими, тому що вона робила істотні капіталовкладення у виробництво, розподіл та менеджмент, чого не змогли досягнути іноземні конкуренти. Німецькі університети для роботи в лабораторіях випускали кваліфікованих хіміків. Масове виробництво дало можливість досягнути економії за рахунок збільшення масштабів, що принесло зниження затрат на одиницю продукції6. Подальше зниження відбулося завдяки економії за рахунок розширення сфери діяльності, що стало наслідком мобілізації організаційних і розподільних можливостей компаній. Сьогодні найбільші хімічні компанії світу—німецькі7.

Промисловість і банківська справа

Взаємозалежні стосунки між промисловістю й банками почалися перед першою світовою війною і тривають досі. Головною функцією банків до першої світової війни було обслуговування операцій з фінансування промисловості. Банки надавали позички промисловим і комерційним підприємствам, зазвичай на довготерміновій основі. До і після війни банки придбали значну власність у вигляді цінних паперів корпорацій. Завдяки цьому банки, контролюючи корпоративні акції, були і досі є спроможними здійснювати контроль за рішеннями, що їх приймають корпорації. Політику цих рішень часто диктують керівники банків, що беруть активну участь у роботі рад директорів промислових корпорацій. І навпаки, промислові концерни представлені в радах директорів тих банків, з якими вони мають ділові зв'язки—такі стосунки у формі поєднаних директоратів тривають значною мірою й досі.

Друга промислова революція—та, що створила сучасний світ, — відбувалася головним чином у Сполучених Штатах, Німеччині та Англії й стосувалася галузей виробництва хімічних речовин, бакалійних продуктів, електротехнічної апаратури, сталі та машинного обладнання.

6 АІй-еД П.СЬапДег, 8са1е ап(1 8соре: ТЬе Оуаагаісз оі Іпіічяігіаі СарііаЦзт (Сат-Ьгійде: Нагуакі ипіуегзпу Ргеяз, -1990) , рр. 474—486.

7 У 1990 р. три найбільші німецькі хімічні компанії—БАСФ, Гьохсг і Байєр—мали загальний обсяг продажу в сумі 83 млрд. доларів США.

176 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ

Промисловість і державна власність

Іншим явищем, що мало місце перед першою світовою війною, була певна участь держави у бізнесі. Державна власність на залізниці, що була започаткована на рівні земель, за часів канцлера Бісмарка розширилася. Держава була власником також поштової, телефонної й телеграфної систем. Змішане державно-приватне володіння й управління підприємствами існувало в багатьох сферах, включаючи підприємства громадського користування і банки. Змішані відносини існували й продовжують існувати в банківській справі. Райхбанк, центральний банк Німеччини, був у приватному володінні, тобто його акціями володіли приватні особи, проте його адміністрація призначалася державою. Існують також окремі державні банки, як от Прусський державний банк. У сфері житлового будівництва земельні й муніципальні власті завдяки застосуванню позичок і субсидій допомагають у побудові житла.

Картелі

Картельна угода є символом зростання німецького експорту і конспективно відображає розвиток монополістичного капіталізму в Німеччині напередодні першої світової війни. Це є угода, за якою фірми, що працюють в одній галузі, встановлюють ціни та поділяють світові ринки. Вони широко використовуються в хімічній промисловості та галузі товарів тривалого вжитку і мають вертикальну або горизонтальну організацію. Коли 1933 р. нацисти прийшли до влади, вони успадкували економіку, де і в головній, і в допоміжній галузях домінували картелі й синдикати. Прикметою синдикату є зосередження його діяльності навколо єдиного власника, тоді як до складу картелю входять кілька фірм, що діють спільно з метою встановлення цін та обмеження випуску продукції. Така концентрація економічної влади готувала підґрунтя для економічної структури, створеної нацистами. По другій світовій війні Сполучені Штати Америки зробили в Німеччині те ж саме, що і в Японії,—вони розпустили промислові синдикати і картелі, а також великі банки, що утримували контроль над промисловими фірмами . Проте тут, як і в Японії, відбулося врешті-решт повернення до колишніх структур, за яких великі сектори економіки знаходяться в руках незначної кількості ділових фірм і банків.

Союзники закрили три провідних банки, що домінували в банківській сфері довоєнної Німеччини. Ними були Німецький банк, Дрезденський банк і Комерцбанк. Кожен із них зробив свій внесок у справу концентрації економічної влади, що існувала в нацистській Німеччині.

Розділ 7. Німеччина

177



Промисловий розвиток Західної Німеччини

Західна Німеччина як окрема економічна й політична одиниця була утворена після поразки Німеччини в другій світовій війні, і для її економічного відродження їй за планом Маршалла було виділено майже 4.5 млрд. доларів. Промислова база, що мала зробити Західну Німеччину однією з провідних промислових країн світу, вже існувала задовго до другої світової війни. Гірництво і металургія були сконцентровані головно в Рурі та долині Заар. У Західній Німеччині були добре розвинені галузі виробництва засобів виробництва, що спеціалізувалися на випуску важкого промислового обладнання, моторів, помп і компресорів. Вона була центром німецької металургійної та сталеливарної промисловості. Крім того, уздовж Райну була розміщена хімічна промисловість, що продукувала передусім фармацевтичні засоби, шини, фарби і штучні шкіри. За наявності такої промислової бази післявоєнний промисловий розквіт цієї частини Німеччини відбувся досить швидко9. У таблиці 7.1 наведено дані, що характеризують значення промисловості в економіці Західної Німеччини. Ці дані містять складові головних секторів ВНП Західної Німеччини за 1989 р., останній рік перед її об'єднанням зі Східною Німеччиною і утворенням єдиної Німеччини.

Західна Німеччина ТАБЛИЦЯ 7.1. ВНП Німеччини за 1989 р.

Приватне споживання Суспільне споживання Сукупні інвестиції в основні фонди

Техніка і обладнання

Будівництво

Збільшення запасів Загальні внутрішні видатки Зовнішній платіжний баланс

Експорт

Імпорт ВНП за ринковими пінами

887.9 292.6 346.6 163.5 189.7 -6.6

1,528.5

59.3 326.5 267.2

1,644.5