Загальна рівновага конкурентних ринків, Детальна інформація
Загальна рівновага конкурентних ринків
Втрати з “бочки перерозподілу”:
Адміністративні витрати – зарплата збирачів податків, бухгалтерів для програм соціального забезпечення (на 1$ припадає пів пені витрат).
Перепони для стимулів до праці та заощаджень – ставки податків дуже високі – зменшують надходження до бюджету. Найважливішою втратою є складова заощаджень – 16% ВНП.
Суспільно – економічні витрати – закляте коло поганого харчування, недостатньої освіти, схильності до наркотиків, низької продуктивності й низьких доходів породжує нові покоління бідних сімей. Програми такого спрямування – це інвестиції, що вимагають ресурсів сьогодні для підвищення продуктивності завтра.
Існують невеликі втрати економічної ефективності від програм перерозподілу, вони видаються малими порівняно з втратами від бідності.
В державі загального добробуту уряд пристосовує ринкові сили для захисту індивідів від випадковостей і гарантує людям мінімальний рівень життя.
До важливих заходів у державі загального добробуту належить державні пенсії, страхування від нещасних випадків та на випадок хвороби, страхування від безробіття, страхування здоров’я, продовольчі та житлові програми, допомога багатодітним сім’ям, підтримка доходів деяких груп людей.
Уряд відповідає за полегшення становища бідних або шляхом підтримання їх доходів, або коригування умов, які породжують бідність.
Бідність – це наслідок поганого пристосування індивіда до умов соціального життя, тобто поведінки, що залежаать від нього самого і яку він не може змінити.
Сучасна система підтримання добробуту серйозно зменшує стимули до пошуку праці. Коли людина знаходить роботу, уряд позбавляє її талонів на харчування, допомоги по безробіттю, пільгової оплити житла, оскільки допомога для підтримання рівня добробуту різко зменшується зі зростанням заробітків. Приклад: сім’я з 3 чоловік. ( мати і двоє дітей).
Доход всього – 6133$
В тому числі – допомога по боротьбі з бідністю 4584;
- талони на харчування 1549;
Мати знайшла роботу із заробітком 8000$ за рік. Вона втратила б право на всі виплати по боротьбі з бідністю, але зберегла б продовольчі талони вартістю 1306$. Після вирахування суми у 2400$ пов’язаної з доглядом за дітьми та роботою, використовуваний доход становив би 6906$. Приріст доходу за рік становив би 773$.
Прогресивною ідеєю, що зберігає економічні стимули до праці є від’ємний подоходний податок.
Можливі обчислення від’ємного подоходного податку наведено в таблиці.
Заробітки Алгебраїчний податок (“+” коли накладають податок і “-”, коли надають грошову допомогу) Післяподатковий доход
0
4000
7000
8000
9000
10000 4500
2500
1000
500
0
500 4500
6500
8000
Адміністративні витрати – зарплата збирачів податків, бухгалтерів для програм соціального забезпечення (на 1$ припадає пів пені витрат).
Перепони для стимулів до праці та заощаджень – ставки податків дуже високі – зменшують надходження до бюджету. Найважливішою втратою є складова заощаджень – 16% ВНП.
Суспільно – економічні витрати – закляте коло поганого харчування, недостатньої освіти, схильності до наркотиків, низької продуктивності й низьких доходів породжує нові покоління бідних сімей. Програми такого спрямування – це інвестиції, що вимагають ресурсів сьогодні для підвищення продуктивності завтра.
Існують невеликі втрати економічної ефективності від програм перерозподілу, вони видаються малими порівняно з втратами від бідності.
В державі загального добробуту уряд пристосовує ринкові сили для захисту індивідів від випадковостей і гарантує людям мінімальний рівень життя.
До важливих заходів у державі загального добробуту належить державні пенсії, страхування від нещасних випадків та на випадок хвороби, страхування від безробіття, страхування здоров’я, продовольчі та житлові програми, допомога багатодітним сім’ям, підтримка доходів деяких груп людей.
Уряд відповідає за полегшення становища бідних або шляхом підтримання їх доходів, або коригування умов, які породжують бідність.
Бідність – це наслідок поганого пристосування індивіда до умов соціального життя, тобто поведінки, що залежаать від нього самого і яку він не може змінити.
Сучасна система підтримання добробуту серйозно зменшує стимули до пошуку праці. Коли людина знаходить роботу, уряд позбавляє її талонів на харчування, допомоги по безробіттю, пільгової оплити житла, оскільки допомога для підтримання рівня добробуту різко зменшується зі зростанням заробітків. Приклад: сім’я з 3 чоловік. ( мати і двоє дітей).
Доход всього – 6133$
В тому числі – допомога по боротьбі з бідністю 4584;
- талони на харчування 1549;
Мати знайшла роботу із заробітком 8000$ за рік. Вона втратила б право на всі виплати по боротьбі з бідністю, але зберегла б продовольчі талони вартістю 1306$. Після вирахування суми у 2400$ пов’язаної з доглядом за дітьми та роботою, використовуваний доход становив би 6906$. Приріст доходу за рік становив би 773$.
Прогресивною ідеєю, що зберігає економічні стимули до праці є від’ємний подоходний податок.
Можливі обчислення від’ємного подоходного податку наведено в таблиці.
Заробітки Алгебраїчний податок (“+” коли накладають податок і “-”, коли надають грошову допомогу) Післяподатковий доход
0
4000
7000
8000
9000
10000 4500
2500
1000
500
0
500 4500
6500
8000
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021