Аналіз основних показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність, Детальна інформація

Підприємство можна визнати частково платоспроможним, тільки за рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності за звітний рік більший від нормативного (1,68>1,5). Це пояснюється збільшенням поточних активів по групі 2 і 3, а саме готової продукції, дебіторської заборгованості, виробничих запасів.

Ще одним показником ліквідності є коефіцієнт самофінансування – відношення суми самофінансуючого прибутку (прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів:

Загальна сума фінансових прибутків

Внутрішні Зовнішні

Прибуток Амортизація Випуск акцій Позика

Довгострокові Короткострокові

Ксамофінансування попередні й рік=(4313+2877):(4313+2877+103+13293)=0,35

Ксамофінансування звітний рік=(2252+3598):(2252+3598+14871)=0,28

З розрахунків видно, що коефіцієнт самофінансування за звітний рік зменшився на 0,07 (0,35-0,28), і є негативним явищем для підприємства. Це зумовлено насамперед тим, що підприємство в звітному році отримало на 2061тис.грн(4313-2252) менше прибутку ніж в попередньому році, а також збільшилась сума короткострокових зобов’язань 1578 тис.грн. (13293-14871).

Платоспроможність підприємства тісно пов’язане з поняттям кредитоспроможність. Кредитоспроможність це такий фінансовий стан, який дозволяє отримати кредит і своєчасно його повернути.

При оцінці кредитоспроможності враховується репутація позичальника, розмір і склад його власності, стан економічної і ринкової коньюктури, стійкість фінансового стану.



Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства.

При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості. З цією ціллю попередньо всі затрати підприємства слід розбити на дві групи в залежності від об’єму виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні.

Змінні затрати збільшуються і зменшуються пропорційно об’єму випуску продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, зарплати робітників на відрядній формі оплати праці, відрахування і податки від зарплати і виручки і т.д.

Постійні затрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації продукції. До них відноситься амортизація основних засобів і нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредити банків, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, зарплата персоналу на почасовій оплаті.

Постійні затрати разом з прибутком становлять маржинальний прибуток підприємства.

Ділення затрат на постійні і змінні і використання показника маржинального прибутку дозволяє розрахувати границю рентабельності, ту суму виручки, яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати підприємства. Прибутку при цьому не буде, але і не буде збитків. Рентабельність при такій виручці буде рівна нулю.

Розраховується межа рентабельності відношенням суми постійних затрат в складі собівартості реалізованої продукції до частки маржинального прибутку в виручці.

Якщо відома межа рентабельності, то не важко розрахувати запас фінансової стійкості (ЗФС):



розрахунок даного показника в таблиці №17.

Таблиця № 17 Розрахунок рентабельності і запасу фінансової стійкості підприємства.

Показники Минулий рік Звітний рік

Виручка від реалізації продукції, за мінусом ПДВ, акцизів і т.д. 15473 17608

Прибуток, тис.грн. 4313 2252

Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн. 21120 16958

Сума змінних затрат, тис.грн. 15805 12498

Сума постійних затрат, тис.грн. 5315 4460

Сума маржинального доходу, тис.грн. 9628 6712