Світ на початку ХХ ст., Детальна інформація

3. Закінчення війни. Комп'єнське перемир'я.

4. Наслідки Першої світової війни.

1. 6 квітня 1917 р. США, що до цього були нейтральною країною і торгували практично з усіма воюючими державами, оголосили війну Німеччині.

У лютому 1917 р. в Росії відбулася революція, результатом якої стало повалення самодержавства і перехід влади до Тимчасового уряду. Останній продовжив курс на ведення війни «до переможного кінця». Однак реальних можливостей для цього не було. Економічна ситуація в країні була катастрофічною.

В результаті перевороту 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 р. Тимчасовий уряд було скинуто і до влади прийшла більшовицька партія на чолі з В.Леніним, сформований радянський уряд - РНК. На заклик більшовиків укласти мир без анексій і контрибуцій відгукнулася тільки Німеччина. Вона бажала позбутися війни на два фронти. В грудні 1917 р. між Росією та Німеччиною укладено перемир'я, незабаром почалися переговори делегацій Четверного союзу та Радянської Росії у Бресті. Під загрозою продовження бойових дій Росія погодилася на тяжкі умови миру.

З березня 1918 р. підписано Брестський мир між Росією і країнами Четверного союзу. Прибалтика, частина Білорусії переходили під контроль Німеччини. Радянські війська виводилися з України та Фінляндії, Росія визнала самостійність України, зобов'язувалася виплачувати Німеччині контрибуцію у 6 млрд марок. Країни Антанти, які не визнали цього сепаратного мирного договору, почали військову інтервенцію в Росію. Після укладення миру Німеччина розгорнула наступ на Західному фронті. Влітку 1918 р. її війська вийшли на р.Марну і стали обстрілювати Париж з гармат далекобійної артилерії. Однак військові резерви Німеччини на той час були вичерпані. В липні 1918 р. союзні армії Англії та Франції, отримавши підкріплення з США, перейшли в контрнаступ, витіснивши німецькі війська з Франції та Бельгії. Водночас почався наступ на Балканах. У вересні 1918 р. Болгарія запросила перемир'я. Наступ англійських військ на Близькому Сході примусив Туреччину ЗО жовтня 1918 р. підписати перемир'я.

D

F

\x6000\x1284\x6101\x0324

\x6000\x2584\x6101\x0324

\x6000\x1284\x6101\x0324

\x6000\x1B84\x6101\x0324

\x1000Австро-Угорщині почалися революційні виступи. У жовтні 1918 р. Австро-Угорщина розпалася: проголосили незалежність Чехословаччина, Югославія, Австрія, Угорщина. В Австрії та Угорщині скинуто монархії, проголошено республіки. В листопаді 1918 р. австрійський уряд підписав умови перемир'я, що були продиктовані Антантою.

У вересні німецький уряд звернувся до США з проханням перемир'я, а 3 листопада 1918 р. у Кілі (Німеччина) відбулися демонстрації матросів, солдатів і робітників, що переросли в революцію. Імператор Німеччини втік, новий уряд очолили соціал-демократи, Німеччина проголошена республікою.

3. 11 листопада 1918 р. у Комп'єнському лісі, у штабному вагоні командуючого військами Антанти французького маршала Фоша німецька делегація на чолі зі статс-секретарем закордонних справ Ерцбергером підписала перемир'я, запропоноване союзним командуванням. Німеччина визнала себе переможеною. Перша світова війна закінчилася. У 34-х статтях цього документа було окреслено умови й термін перемир'я. Насамперед Антанта вимагала звільнення окупованих німецькими військами територій, передачі рейхсвером військового спорядження, вагонів, паровозів, вантажних автомобілів, повернення військовополонених, утворення нейтральної зони на правому березі Рейну. Німеччина зобов'язувалася віддати союзникам усі підводні човни, роззброїти усі надводні кораблі, а також у визначений термін виконати й інші вимоги.

4. Перша світова війна привела до істотних політичних, економічних та територіальних змін у багатьох регіонах світу, насамперед у Європі, її закінчення підводило риску під усім довоєнним розвитком людства.

Війна була грандіозною подією за своїми соціальними наслідками, за розмахом, за кількістю держав, котрі взяли у ній участь, і театрів воєнних дій, за велетенською чисельністю людського складу, протяжністю фронтів й напругою воєнних дій. Населення країн, що були втягнуті у цей збройний конфлікт, нараховувало понад півтора мільярда осіб, або понад дві третини тогочасного населення земної кулі. Війна охопила територію Європи, Азії та Африки загальною площею понад 4 млн км2. На січень 1917 р. військо обох коаліцій нараховувало 33,5 млн осіб.

Під час війни було мобілізовано у державах німецької коаліції понад 25 млн, у країнах Антанти - понад 48 млн осіб: у Німеччині - 13,3 млн, Австро-Угорщині - 9 млн, Росії - 19 млн, Франції - 8,2 млн, Англії - 9,5 млн, СІЛА - 3,8 мли осіб. Стосовно до всього населення це складало: в Росії - 11,2 %, Англії - 10,7 (без колоній), Франції - 17,2 (без колоній), Німеччині - 20,4, Австро-Угорщині - 17 %..

У війні взяли участь мільйони представників колоніальних країн. В цьому одна з її характерних особливостей. Англія і Франція мобілізували у власних колоніях (так звані кольорові війська) до 6 млн осіб. Крім того, мільйони чоловіків використовувалися на різноманітних роботах у тилу й на фронті. Під час війни до Франції, наприклад, було перевезено із колоній майже один мільйон осіб для служби у війську та праці у сільському господарстві.

Війна принесла людські жертви, які дорівнювали воєнним втратам у Європі упродовж попередніх двох століть. За 1914 - 1918 рр. було вбито 8,7 млн чоловік, поранено 20,8 млн, у той час як за попередні 100 років в усіх війнах втрачено 1,6 млн життів. Всі досягнення науки і техніки в цей час були спрямовані на винищення людей. Від самих лише отруюючих речовин у французькій, англійській, американській та німецькій арміях загинуло 500 тис. осіб. Варварськими методами, особливо з боку Німеччини, провадилася підводна війна: підводними човнами торпедува-лися не лише військові кораблі, але й кораблі з пораненими, під знаком Червоного Хреста, а то й пасажирські судна. Мільйони людей загинули від хвороб і голоду. Війна поглинула 1/3 національних багатств країн-учасниць війни, загальні втрати становили 80 млрд доларів. У роки війни на фронти мобілізовано 74 млн чоловік. Росія втратила 60% свого національного продукту, Австро-Угорщина - 41%, Німеччина - 33%, Франція -31%, Англія - 16%, лише Японія і США збільшили свої багатства.

Неймовірних матеріальних збитків зазнали майже всі європейські держави. Були зруйновані або ж переведені на виробництво військової продукції фабрики й заводи. Спотворені дороги, висаджені в повітря залізниці, мости, тунелі, стерті з лиця землі міста й села, втрачені шедеври людського генія справляли гнітюче враження, не піддавалися поясненню здорового глузду. До речі, надзвичайного поширення набули всілякі психічні захворювання, психічні травми, які безпосередньо або ж опосередковано пов'язували з воєнними діями. Генерація молодих людей, які пройшли чистилище Першої світової війни, невдовзі у європейській літературі дістали назву «втраченого (загубленого) покоління». Розладнані промисловість, сільське господарство та фінанси потребували велетенського напруження зусиль нових поколінь.

Одним із підсумків війни стало нове співвідношення сил на міжнародній арені. Сполучені Штати Америки почали чимдалі більше відігравати роль кредитора європейських держав-переможниць (а згодом - і переможених), відповідно посилилася їхня роль у світовій політиці. Політична карта світу змінювалася на очах. У перебігу війни державний устрій Австро-Угорщини, Німеччини, Османської імперії не витримав випробувань воєнного часу. Імперії Гогенцоллернів, Габсбургів, Романових, турецьких султанів розпалися. Загалом війна і революції спричинили крах монархій: із 41 правлячої династії у Європі напередодні війни після її завершення залишилося лише 17. На їхніх уламках постали нові держави. Посилився вплив Японії та Китаю. Почала занепадати колоніальна могутність європейських держав.

Перша світова війна призвела до серйозних політичних, економічних і територіальних змін у багатьох регіонах світу, насамперед у Європі - основному театрі воєнних дій.

Сталися радикальні зміни у співвідношенні сил у світі:

• революція у колишній Російській імперії, справжню мету якої на той час далеко ще не всі усвідомлювали, на тривалий час поставила її поза колом великих держав;

• країни Четверного блоку (Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія, Туреччина) внаслідок поразки у війні також випали із гурту країн, котрі визначали світову політику;

• виснажені війною, Англія і Франція істотно поступилися своїми позиціями СПІА та Японії, значення і вплив яких незмірно зросли;

• значно активізувався національно-визвольний рух у колоніальних і залежних країнах Азії та Африки;

• перестали існувати Німецька, Російська, Австро-Угорська, Османська імперії;

• у Європі утворилися нові держави - Польська Республіка, Чехословацька Республіка, Королівство сербів, хорватів і словенців (із 1929 р. - Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Водночас серйозне порушення (перш за все - країнами Антанти) права націй на самовизначення (зокрема, української нації) під час установлення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів перетворювали цей стратегічний регіон у постійне джерело напруження.