Культура первісного суспільства, Детальна інформація

2. В епоху класики центр політичного і культурного життя переміщається на материкову Грецію, в Афіни. Розквіт Афін припадав на правління Перікла, період афінської демократії. Розквіту грецької культури цього періоду сприяло встановлення в Афінах демократичного правління (демократія - правління народу). Маючи на увазі афінську демократію, потрібно уточнити що мова йде лише про вільно-народжених людей, старших 20 років, яких була меншість і які були повноправними афінськими громадянами. Політичних прав були позбавлені жінки, метеки (вільні переселенці з інших областей) Греції, що проживали в Афінах, та раби (в майстерні працювало в середньому 5-10 рабів, на руднику - значно більше, в господарстві знатного громадянина - 10-20 рабів).

Народні збори громадян вирішували державні справи. Посадові особи вибиралися шляхом жеребкування. Кожен рік таким чином обиралось 9 архонтів (регентів, від лат. - правлячий), які слідкували за правильністю виконання законів, прийнятих загальними зборами. Про посадову особу свідчив лавровий вінок на голові. Для уникнення зловживань владою слідкували, щоб одна особа не обиралась повторно на ту саму посаду. Під час війни призначалось 10 воєначальників. Вони називалися стратегами і переобирались кожен рік. Найбільш відомим стратегом був Перікл. Він також, був оратором (демагогом) признаним політичним діячем. Час його діяльності (443-429 рр. до н. е.) став блискучою сторінкою в історії культури Афін.

Вершиною давньогрецької архітектури вважається акрополь в Афінах. В центрі його знаходиться Парфенон - храм богині мудрості Афіни, покровительки міста. Яскраво розфарбований храм з білими мармуровими колонами був втіленням могутності і величності Афінської держави. Відзначався храм спокійною урочистою величністю, почуттям міри і гармонії. Досконалість пропорцій, масштаб храму вражають не грандіозністю, а втіленням найвищої краси і героїки, де мірою речей є людина. Архітектору акрополя Фідію належала статуя 12 метрової висоти Афіни - діви, що стояла в середині Парфенону (до нашого часу не збереглася). Основа статуї була дерев'яна, одяг, волосся з листового золота, обличчя, руки, ноги - з слонової кістки. Богиня Афіна була зображена в парадному одязі, стояла опираючись на щит, біля ніг звивалася змія - символ мудрості, на правій витягнутій руці - фігура богині перемоги - Ніки (2 м висоти). Скульптура і архітектура Фідія пізніше звинуватили в безбожності, оскільки на щиті Афіни, де зображено бій греків з амазонками, він відтворив себе і Перікла. Парфенон став каноном в будівництві храмів.

Щодо побутової культури, то слід відзначити, що уклад життя греків був невибагливим, простим. Одяг шили з шерстяної пряжі чи льону (хітон). Багаті люди прикрашали одяг золотими прикрасами. Харчувалися греки овочами, рибою, фруктами, сиром. Під час свят вживали виноградне вино, розбавлене водою в пропорції 1:3. Пити нерозбавлене вино вважалось варварським звичаєм.

Чоловіки в Стародавній Греції проводили час за спортивними заняттями, бесідами, філософськими розмовами. Знатні, багаті греки приділяли увагу догляду за своєю зовнішністю, купанню і макіяжу, створювали вишукані зачіски.

Період класики був найвищим рівнем розвитку старогрецької культури. Він припав на час правління Перікла. Демократична форма державного правління підняла значення науки і мистецтва. В ІV ст. до н. е. відбулася диференціація наук. Греками розроблені майже всі розділи елементарної геометрії та філософії, риторики. Гіппократ заклав підвалини медичної науки. В Афінах вперше у світі був створений театр, збудований акрополь. В галузі скульптури встановлений еталон зображення людини. Розвивалась побутова і фізична культура.

3. Термін елліни (грецьк. - самоназва греків). Вперше цей термін для позначення всіх греків зустрічається у творах поета Архілоха (VІІ ст. до н. е.).

Еллінізм - етап в історії країн Сходу Середземномор'я від часів походів Олександра Македонського (334-323 рр. до н. е.) до завоювання їх Римом.

Після смерті Олександра Македонського його імперія розпалася на ряд держав. Найбільш характерними центрами культури стали: Єгипет з центром в Олександрії, Пергамське царство в Малій Азії і культура острова Родоса, найсхіднішого острова в Егейському морі. В цей період сама Греція обезлюдніла і збідніла, втратила полісно-державний устрій. Греція перетворилась в просту одиницю місцевого самоуправління. Грецька культура стала більш відкритою, вбираючи в себе особливості інших культур, особливо культур Сходу. Вийшовши за межі Греції, грецька культура стала культурою інтелектуальної еліти, розквітала в тіні східних палаців, на гроші місцевих владик, служачи їх авторитету та інтересам.

Значним науковим і культурним центром елліністичного світу був Єгипет з столицею в Олександрії. В ній проживало багато греків. Олександрія відзначалася багатством і пишністю, майже третину міської території займав великий двірцевий комплекс. Не набагато поступалися йому палаци аристократії (від грецьк. аріатос - знатний, сила, влада). Царські парки прикрашалися мармуровими фонтанами.

В кварталі Брухейон міста Олександрії розташувався великий світовий науковий центр, який отримав назву Мусейон. Там був великий зал для нарад вчених, тисячетомна бібліотека, ботанічний сад, зоопарк, хірургічні лабораторії, астрономічні обсерваторії. Хороші умови для роботи, висока плата притягували сюди вчених з усього світу. В Олександрії працював талановитий математик Евклід. Його праця "Основи геометрії" витримала біля 1700 видань і на протязі багатьох століть залишилась обов'язковим навчальним посібником з геометрії. Директор Олександрійської бібліотеки грек Ератосфен із Кіренії вирахував довжину меридіана, близьку до сучасної. Вчені Олександрійської обсерваторії піділили добу на години, годину - на 60 хвилин, хвилину - на 60 секунд. Арістарх Самоський пробував визначити віддаль від Землі до Місяця і від Землі до Сонця. За 1800 років до М. Коперніка Арістарх висунув гіпотезу про обертання Землі та інших планет навколо Сонця.

Славу Греції як осередка культури продовжували підтримувати не лише Афіни, де існували школи вчених, скульпторів, художників, різних майстрів, але й інші міста. Тут продовжували свою діяльність: академія Платона, школа Арістотеля.

В архітектурі почали складатися нові принципи міського будівництва. Центром міста вже є не храм, як раніше, а торговий і адміністративний центр. Дві центральні вулиці, що перетенали місто, були основними парадними магістралями і ділили місто на чотири квартали.

В творах мистецтва переважає інтерес до буденної сторони життя, до моральних і естетичних проблем.

Стародавні греки створили оригінальні високохудожні твори архітектури, скульптури і літератури. Серед художнього ремесла помітне місце займав розпис амфор, ваз. Виготовлення статуеток. Вперше в історії скульптури створили образ вільної людини - громадянина. Звеличення гідності людини стало естетичним ідеалом Греції. В Афінах був створений театр. Мистецтво греків в художніх образах відбивало багато сюжетів міфології, представлені ними як реально існуючі у світі.

Греки поклали початок багатьом галузям наук, зокрема таким як астрономія, анатомія, ботаніка, геометрія, граматика, зоологія, історія, математика, фізика. Всі вони грецькі за походженням і проголошуються так, як звучали і в стародавні часи.

Грецька культура стала утвердженням гуманізму і цінності людини. Вона універсальний приклад культури, де людина є мірою всіх цінностей.