Як парость виноградної лози, Детальна інформація

І. Франка, І. Нечуй-Левицького, П. Мирного.

“Ти моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова...”

Л. Українка

Переборюючи утиски, приниження, заборону, мова наша оживала, омоложувалась, спалахувала, дивуючи світ Шевченковою поезією, драматургією Л. Українки. Ці істино народні творці української мови піднесли рідне слово на таку духовну висоту, де вона розкривала свої крила і розквітла у всіх барвах.



.

0

\x0152

„

†

\x02C6

\x0160

\x0152

\x017D

2

o

u

ue

о, А. Малишко, О.Вишня, Г. Тютюник, Д. Павличко, О.Стус,

В.Яворівський, М. Зарудний, Л. Костенко. Цим поетам теж довелося зазнати репресій, звинувачень

у “націоналізмі”. Але рідне слово поверталось у серце і душу народу.

“...О мово рідна! Їй гаряче

віддав я серце не дарма.

Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема.”

В.Сосюра

Так, величного значення надавали українському слові поети. Це творчість зрілих майстрів української мови, українського слова, що вражає досконалістью змісту і форм, поєднанням здорового народного світовідчуття з культурою письма, яке йде у глиб.

“...Рідне слово сторччях не зменшене,

Сил і натхнення в тобі джерело !