Підприємництво в аграрній сфері, Детальна інформація

План

1.Соціально-економічна суть підприємництва і основні напрямки його розвитку в аграрній сфері.

2. Особливості господарювання в сільському господарстві та його національна специфіка.

3.Державна підтримка аграрних підприємств в Україні.

Висновок

Список викорестаної літератури

Вступ

Становлення в Україні підприємницької діяльності відбувається в складних соціально-економічних умовах.

Сучасна економічна наука визначає підприємництво як особливий вид діяльності. Вчені-економісти минулого виділяли три фактори виробництва:

1)праця;2)земля;3)капітал.Розквіт країн з ринковою економікою свідчить про те , що економічні досягнення завеспечує вміла реалізація їх підприємниць-кого потенціалу як четвертого фактора вировництва.В законі України “Про підприємництво“ зазначено , що підприємництво – це самостійний , госпо-дарюючий , статутний суб’єкт , який має право юридичної особи та здійснює виробничу і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Перехід до ринку передбачає якісно новий стан економіки , що потребує значних змін в організації виробничої діяльності.Ці зміни полягаюють в розвитку вільного підприємництва через формування господаря-власника і становлення багатоукладної економіки.

В теоритично-методологічному плані вихідною позіцією вирішення проблеми є визнання різних форм підприємництва. Це вимоги будь-якої економіки , діяльності і господарювання об’єктивно необхідні в аграрному секторі. При цьому лише посилання на зарубіжний досвід не може відправним моментом для вирішення проблеми.

Ринкова економіка передбачає наявність права власності , відповідної системи обліку та культури підприємництва.

Підприємство створює конкурентне середовище через стимулювання господарської активності запровадження нової техніки і технології.Через основну мету – одержання прибутку – воно сприяє розвитку перспективних напрямів господарської діяльності , отже з важелем зміки структури економіки , сприяє раціональному використанню ресурсів та забезпечує стимули до високоєфективної праці. Працівники ,які мають власну справу і є власниками , якнайбільше заінтересовані в якісній і високо-продуктивній праці , порівняно з найманими працівниками.Вели-ке значення має форма організації підприємницької діяльності і корпорації .В Україні підприємництво здійсьнюється в будь-яких організаційних формах на вибір підприємця.

В цій курсовій зроблено спробу розкрити соціально-економічну суть підприємництва і основні наплямки його розвитку в аграрнійй сфері, особливості господарювання в сільському господарстві та його національну специфіку , державну підтримку аграрних підприємств в Україні.

1.Соціально-економічна суть підприємництва і основні напрямки його розвитку в аграрній сфері.



Підприємництво – основа розвитку економіки, здійснення виробничої діяльності з фінансовою , моральною, та соціальною відповідальністю.Але першоосновою є організація як система. Питанням організаційного розвитку в економічній літературі приділяється значна увага. Переважно досліджується суть підприємництва під кутом зору спрямування цього процесу управління, існуючі концепції і методи стосовно організації розвитку господарських формувань грунтуються навикористанні природної моделі організації, які об’єднуються поняттям ”організаційний розвиток та зміни”

Прагнення людей до багатства закладені в них природно і проявляються в усі історичні епохи. Шляхи задоволення цих природних безмежних бажань досить різноманітні. На всіх етапах розвитку підприємництва поряд з позитивними виявляються і його негативні ознаки. Нині такі явища, як ухилення від оподаткування, тіньова економіка , недоброякісність продукції , неправдива реклама тощо, більш завуальованих шляхів наживи, але суть залишилася тією самою. При чому особливий прояв негативізму простежується в перехідних економіках.

Більш широке поняття підприємництва було відоме значно раніше: у XIII ст. Термін “підприємництво” використовувався в Франції, однак діяльність підприємця вже не обмежувалася торгівлею.

Вивчення історичного процесу розвитку підприємництва дає підстави зробити деякі висновки щодо специфіки дії економічих, культурних та соціально-психологічних факторів в Україні.

1.Зарактерною для підприємства є функція колонізації, освоєння нових земель. Менша порівняно з країнами Західної Європи густота населення в більшості регіонів, наявність неосвоєних територій зумовлювали підприємницьку функцію освоєння нових земель, послаблюючи увагу підприємців до поліпшення кожної земельної ділянки.

2. Відсутність культу багатства, що породжувало негативне ставлення до заможних людей.

3. торгівля як провідний вид діяльності підприємців.

4. Серед людських цінностей виділяються колективізм, взаємодопомога, служіння відчизні.

5. Меценацтво

6. Негативні риси підприємців-купців, що проявляються в нечесності.

7. Відсутність державності. Українгський народ тривалий час знаходився під пануванням інших держав, що не сприяло розвиткові національного підприємства. Замість стратегічної орієнтації на успіх переважала орієнтація на пристосування, виживання різними шляхами.

8. Національна особливість українського народу працелюбство, однак не всім притаманна здатність до постійноїнапруженої праці, а лише в короткий проміжок часу з великою віддачею сил і енергії, що пояснюється особливістю природно-кліматичних умов.

9. Общинновічеві засади устрою як ідеал.