Адвокат у кримінальному процесі, Детальна інформація

не розголошувати без дозволу слідчого чи прокурора дані попереднього розслідування (ст.121 КПК);

не розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням своїх процесуальних обов’язків; він не може бути допрошений як свідок про обставини, що він взнав, виконуючи обов’язки захисника (п.1 ст.69 КПК).

Розголошення захисником відомостей. Повідомлених йому підзахисним, його родичами або іншими особами може завдати шкоди інтересам цих осіб, а також державним і громадським інтересам, підриває моральні та психологічні підвалини захисту – довірчі стосунки між захисником і підзахисним, іншими особами, які бажають їм допомогти.

Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю. Її предметом є питання, з якими громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть даних ним консультацій, порад роз’яснень та інші відомості, одержані адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків. Адвокату забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб (ст.9 Закону про адвокатуру).

За порушення свого професійного обов’язку адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

З моменту допущення до участі у справі захисник відповідно до ст.48 КПК має широкі процесуальні права:

до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з зустріч (“віч-на-віч”), а після першого допиту – без обмеження їх кількості та довго тривалості;

мати зустріч з засудженим та особою, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру;

бути при допитах підозрюваного та обвинуваченого, а також при вчиненні інших слідчих дій, що проводяться за участю чи за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого чи його захисника;

за згодою особи, що проводить дізнання чи слідчого брати участь і у інших слідчих діях;

застосовувати науково-технічні засоби при вчиненні тих слідчих дій, у яких приймає участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи – за згодою особи, що проводить дізнання, слідчого, а в суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - за згодою судді чи суду;

знайомитись з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу чи пред’явлення обвинувачення, а після закінчення попереднього слідства – з усіма матеріалами справи та виписувати з цих матеріалів необхідні відомості;

брати участь у судовому розгляді справи;

надавати докази та заявляти клопотання та відводи.

Постраждалий та адвокат як його представник мають право:

надавати докази;

заявляти клопотання;

знайомитись з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства;

брати участь у судовому розгляді;

заявляти відводи;

- подавати скарги на дії особи, що проводить дізнання, слідчого, судді чи суду, а також на вирок чи рішення суду та постанову судді.

Захисник не вправі:

сам здійснювати ніяких слідчих дій по збиранню та перевірці доказів, оскільки за чинним КПК це є винятковою компетенцією слідчих органів, прокурора, судді і суду. Але, беручи участь у справі адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази.

подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;

збирати відомості про факти. Що можуть бути використані як докази у справі, зокрема одержувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян – за їх згодою;

ознайомлюватись на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань.

2.2. Розгляд та вирішення зауважень адвоката на протокол судового засідання.

Про кожне судове засідання і про кожну окрему судову дію, проведену поза цим засіданням, складається протокол, який є важливим процесуальним документом. В протоколі зазначаються суть і зміст процесуальних дій, що були виконані судом, сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу в судовому засіданні під час розгляду справи чи поза засіданням. Протокол судового засідання є основним процесуальним документом, на підставі якого суд касаційної, наглядової інстанції перевіряють, чи законний склад суду, що розглядав справу, додержавння законодавства при розгляді справи, чи не порушив суд права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі тощо.

Адвокат, який брав участь в судовому засіданні, протягом трьох діб з дня складання протоколу має право ознайомитися з ним і додати письмові зауваження, вказавши на його неправильність або неповноту.

Розглянувши зауваження, суд вносить вмотивовану ухвалу, а суддя – постанову, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.