Екологічний розвиток учнів. Екологія в українській освіті, Детальна інформація

Зліва направо

1. Підвищення на рівнині.

2. Щоб порівняти предмети, треба визначити їх-

3. Великі, глибокі, з крутими схилами заглибини.

4. Великі, широкі, з пологими схилами заглибини.

4. Розгадай ребус. У ньому зашифровано те, що потрібно для життя рослини.

Другий етап (організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи) забезпечують пізнавальні завдання, пов'язані з добором і демонстрацією дітям предметів, явищ природи, які за змістом повинні відповідати змістові того поняття, що формується. Ці завдання допомагають учням побачити незмінність істотних ознак вибраних об'єктів чи явищ природи і змінність неістотних. Вибрані об'єкти, як засіб унаочнення у пізнавальному завданні, мають за своїм змістом зацікавлювати дітей, викликати у них позитивні емоції, естетичні почуття.

В іншому випадку, до сприймання слід підготувати дітей з допомогою різних завдань і запитань, які одночасно можуть актуалізувати опорні знання, для сприймання необхідних ознак через живе та друковане слово. Для створення основи для усвідомлення тексту під час такого опосередкованого сприймання необхідно дібрати завдання, які активізують опорні знання, життєвий досвід дітей через посилання на місце і час безпосереднього сприймання об'єктів, про які йдеться.

Якщо у матеріалі розділу, теми логічно вичленовуються окремі взаємопов'язані елементи знань, то на цьому етапі варто вдаватися до розв'язання проблемних завдань.

Чуттєве сприймання має усвідомлюватися молодшими школярами, тобто у свідомості дитини повинна відобразитися сутність окремих предметів і явищ реального світу або їх груп, їх взаємозв'язки і залежності. Проте, на даному етапі це здійснюється на рівні аналізу зовнішніх ознак і властивостей об'єктів та явищ, виявлення залежностей між ними.

Завдання для другого етапу

1. Якій формі земної поверхні властиві ознаки, передані у такому вірші?

Радо глянути навкруг

І дорогу, й поле, й луг —

Все далеко й добре видно.

Навіть гуси десь кричать:

И-ги-ги, и-ги-ги,

Невеликі й є горби,

А на схилах і яри.

2. На с.56 підручника* розглянь малюнок горба. Чи зустрічав ти таку форму земної поверхні, коли був на екскурсії? Чим горб відрізняється від рівнини?

3. Розкажи про гори, зображені на картині (за вибором учителя). Чим вони відрізняються від горба?

4. Згадай, яким ти бачив верхній шар земної поверхні, коли був на екскурсії біля яру (урвища річки, котлована)?

5. Прочитай передостанній абзац на с60 підручника. Намалюй ґрунтовий розріз на основі прочитаного.

Наступні етапи процесу формування природничих понять (організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття, узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном, введення сформованого поняття у систему знань) забезпечують пізнавальні завдання, що сприяють осмисленню змісту та обсягу понять, які формуються, тобто виявленню його істотних і неістотних ознак, виділенню істотних та встановленню взаємозв'язків і взаємозалежностей між ними, а також між сформованим поняттям та іншими формами знань (фактами, уявленнями, поняттями).

Серед різних типів пізнавальних завдань на цих етапах переважають завдання на: порівняння, аналогію, визначення головного, узагальнення і конкретизацію, виявлення і встановлення родо-видових, причиново-наслідкових, функціональних, просторових зв'язків між поняттями в середині системи понять та поняттями й іншими елементами знань.

Виконання таких завдань потребує сформованості в учнів загально-пізнавальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати різного роду зв'язки та відношення).

Наведемо приклади пізнавальних завдань для кожного з цих етапів (третій, четвертий, п'ятий).

Завдання для третього етапу

1. Для якої форми земної поверхні є істотними такі ознаки: великий простір суходолу, його поверхня майже рівна, на ньому інколи зустрічаються горби, яри?

2. У ребусах зашифровано істотні ознаки горба. З'ясуй їх.