Боротьба з корупцією і організованою злочинністю у сфері оподаткування, Детальна інформація

Непоодинокими є випадки використання злочинними угрупованнями псевдоекспортних операцій та неправомірного використання пільг з метою незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Найбільшого розповсюдження набули такі випадки у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Черкаській областях.

Однією з найбільш привабливих для організованої злочинності сфер діяльності є зовнішньоекономічна діяльність, особливо те, що стосується використання каналів для переводу капіталів за кордон.

Результати вивчення руху фінансових потоків, які пройшли у банках України у минулому році протягом січня-липня через рахунки прибалтійських банків, засвідчили, що ЛОРО-рахунки в національній валюті використовувалися виключно як інструмент незаконного переводу коштів за межі України з метою уникнення від сплати податків.

При цьому встановлено, що переважна більшість такого роду операцій здійснюється фіктивно створеними фірмами на підставі мнимих угод, як правило нематеріального характеру.

Так, органами податкової служби було вибірково перевірено правомірність операцій за ЛОРО-рахунками на суму 1,2 млрд грн, які здійснили 153 суб’єкти підприємницької діяльності – резиденти України – у розрахунках по експортно-імпортних контрактах.

Виявлено, що 98% платежів на суму 1,1 млрд грн здійснено з рахунків 53 фіктивно створених підприємницьких структур (третиною від загальної кількості) під виглядом оплати за нібито виконані роботи, надані послуги або поставлену продукцію (товари).

Основні потоки “тіньових” коштів спрямовувалися з рахунків фіктивних суб’єктів, відкритих в акціонерних комерційних банках міста Києва – майже 720 млн грн, Сум – 56 млн грн, Донецька – 23 млн грн та 40 млн гривень. При цьому, тільки однією фіктивною фірмою “А”, рахунок якої було відкрито в одному з великих київських банків, перераховано майже 195 млн грн, а легальними суб’єктами (клієнтами цього банку) перераховано лише 21 млн грн.

Зрозуміло, що одинокі особи не можуть діяти з таким розмахом.

Завдяки тому, що 1-го серпня 2000 року введено в дію Постанову Правління Національного банку України від 25 травня № 209, якою створено перепони для таких перерахувань та введено механізм контролю з боку органів державної податкової служби, обсяги подібних перерахувань зменшилися у десятки разів.

Наприклад, загальний обіг за 23 рахунками прибалтійських банків, відкритими в акціонерному комерційному банку України у липні минулого року, склав 161,7 млн грн, а у серпні – вже тільки 16,7 млн грн, по міжнародному банку він зменшився з 46,1 млн грн до 4,2 млн грн.

Таким чином можна констатувати, що внаслідок спільних заходів НБУ та ДПА використання вказаного каналу відтоку коштів за кордон значною мірою було обмежено.

Всього ж за минулий рік, завдяки проведенню цієї роботи, попереджено відтік до “тіньового” обіг у майже 6 млрд грн.

Проте, зловмисники тут же винаходять нові схеми. Так, окремими банківськими установами практикуються схеми придбання та подальшого перерахування на закордонні рахунки іноземної валюти за дорученнями фіктивно створених фірм, що дозволяє уникнути контролю з боку податкових органів.

Насамперед, це вчиняється шляхом довільного трактування вимог Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному рахунку України, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 18.03.99 № 127.

Наприклад, 19 фіктивними суб’єктами, які мали рахунки в одному з донецьких акціонерних комерційних банків, протягом восьми місяців минулого року незаконно придбано на міжбанківській валютній біржі та перераховано за кордон понад 500 млн дол. США. При цьому зазначеною банківською установою контракти даних суб’єктів до реєстрів, що надаються на узгодження до державної податкової інспекції, не включалися, оскільки перерахування відбувались за “нематеріальні активи” і трактувались банком як “неторговельні операції”.

Гострою проблемою залишається незаконне розміщення за межами України валютних коштів та їх повернення в Україну.

У минулому році за ст.801 КК України було порушено 332 кримінальні справи. Заходами органів податкової служби в Україну повернули 122,3 млн дол. США.

Станом на 1 березня поточного року майже 4 тисячі вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності мають прострочену заборгованість по експортно-імпортним контрактам на суму 900 млн дол. США.

У поточному році відносно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в діях яких містяться ознаки злочину, порушено 121 кримінальну справу за ст. 801 КК України. За цими справами в Україну вже повернули 15 млн дол. США.

Однією з найбільш актуальних проблем є боротьба з “відмиванням” незаконно отриманих доходів.

Відповідно до Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, а також відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом” від 22 червня 2000 р. у складі податкової міліції створено спеціальні підрозділи, що ведуть боротьбу з цим негативним явищем.

З початку їх діяльності (з другого півріччя 2000 р.) вже викрито 582 випадки приховування прибутків, що знаходилися в нелегальному обігу на суму 1123,6 млн грн. Внаслідок встановленого контролю за перерахуваннями коштів у національній валюті на кореспондентські рахунки іноземних банків у 229 випадках припинено незаконне перерахування через фіктивні фірми коштів на суму 45,9 млн грн, у 54 випадках розрахунків через ЛОРО – рахунки на суму 19,5 млн грн та по 163 фактах відтоку у ВКВ за кордон на суму 388 млн грн. Порушено 295 кримінальних справ.

Боротьба з корупцією. У 2000 році за матеріалами працівників підрозділів по боротьбі з корупцією та безпеки, в органах Державної податкової служби судами притягнуто до відповідальності за корупційні дії 144 посадові особи податкової служби. За матеріалами інших правоохоронних органів, до адміністративної відповідальності судами притягнуто 20 посадових осіб податкової служби.

За матеріалами підрозділів по боротьбі з корупцією та безпеки, в органах Державної податкової служби у минулому році правоохоронними органами прийняті рішення про порушення 317 кримінальних справ, з них 95 – стосовно посадових осіб органів Державної податкової служби (із зазначених кримінальних справ 137 – було порушено працівниками прокуратури).

Стосовно працівників органів податкової служби кримінальні справи порушувались за ознаками злочинів, передбачених стст. 84 – стосовно 9 осіб, 861 щодо 2 осіб, 165 – 5, 167 – 15, 168 – 6, 172 відносно 16 осіб і 10 осіб за іншими статтями Кримінального кодексу України.

Наприклад, 14.01.2000 спільно зі співробітниками УБОЗ УМВС України в Миколаївській області затримано колишнього старшого державного податкового ревізора-інспектора “Ч”, який за заниження донарахованих сум по акту перевірки ТОВ “А” отримав від директора підприємства хабар у вигляді труб на суму 2,5 тис грн. “Ч” засуджено по ч. з ст. 168 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна.

За 2 місяці цього року, за матеріалами наших підрозділів, правоохоронними органами порушено 36 кримінальних справ, з них 19 – органами прокуратури, в тому числі – 18 відносно працівників податкової служби.

У той же час слід зазначити, що існуючий стан організації взаємодії у боротьбі з організованою злочинністю ще не повною мірою відповідає вимогам сьогодення.

1. Немає спільного нормативного документу, який встановлював би чіткий порядок і механізм взаємодії між підрозділами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю та іншими правоохоронними і контролюючими органами, особливо у сфері економіки. Через це решта матеріалів про виявлені правопорушення, що надсилаються до спеціальних підрозділів МВС і СБУ, в подальшому не знаходять підтвердження про вчинення їх організованими групами.

Таким же чином решта запитів і доручень, що надходять до податкових органів, не завжди містять чіткі підстави та відповідну інформацію для проведення документальних перевірок дотримання податкового законодавства чи здійснення інших заходів, віднесених до компетенції податкової служби. Тому не завжди можливе проведення таких перевірок, а отримані відповіді не задовольняють правоохоронні органи, через що виникають моменти непорозуміння.