Нормативне визначення організованої злочинної діяльності: теоретичне та практичне значення, Детальна інформація

Згідно з переліченим практична діяльність має організовуватися та здійснюватися за двома рівнями:

реагування на повідомлення про всі злочини та прояви злочинної діяльності, у тому числі групової, незалежно від організаційної форми вчинення, їх розкриття, виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних мають здійснювати в усіх суспільних сферах, крім економіки, підрозділи кримінального розшуку та ті підрозділи, які з ними безпосередньо у цьому взаємодіють (дільничні інспектори міліції, патрульно-постова служба, експертно-криміналістичні підрозділи та інші), а в економіці — підрозділи захисту економіки від злочинних посягань (БЕЗ). В разі встановлення у виявлених злочинах ознак організованої злочинної діяльності, тобто мети отримання значних коштів з наступним їх “відмиванням” або без такого, а також елементів спеціальної організації системи забезпечення злочинної діяльності (названі вище), підрозділи кримінального розшуку та БЕЗ мають передавати матеріали, включаючи оперативні, та заведені кримінальні справи про цю діяльність спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією;

перевірки спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією наявності в злочинній діяльності угруповання ознак її організованого здійснення (мета отримання значних коштів та спеціально організована система забезпечення).

 

1. Див.: Ларичев В. Д. Проблемы борьбы с организованной преступностью // Теневая экономика и организованная преступность. — М.: МИ МВД РФ, 1998. — С. 241.

2. Див.: Отмывание денег и организованная преступность. — 1991. — № 1411. — С. 26.

3. Див.: Кримінологія. Особлива частина / За ред. І. М. Даньшина. — Х., 1999. — С. 112.

4. Див.: Актуальные проблемы теории и практики борьбы с организованной преступностью в России: Матер. науч. — практ. конф. — М., 1994. — Вып. 14. — С. 18.

5. Див.: Воробьев И. А. Организованная преступность в Германии. — М., 1996. — С. 7.

6. Див.: Основы борьбы с организованной преступностью / Под ред. В. С. Овчинского, В. Е. Эминова, Н. П. Яблокова. — М., 1996. — С. 8.

7. Див.: Сташис В. Деякі аспекти боротьби з організованою злочинністю // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 4 (19). — С. 133.

8. Див.: Конвенция Организации Объединенных Наций против транснациональной организованной преступности. Предварительный экземпляр: ООН, 2000. — С. 1.

9. Див.: Фойницкий И. Я. Уголовно-правовая доктрина о соучастии // Юридический вестник. — М., 1891. — Т. 7. — С. 17.

10. Див.: Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая. — М., 1994. — Т. 1. — С. 265.

11. Див.: Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть. — Днепропетровск, 1992. —С.69; Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина. — К., 1999. — С. 243.

12. Уголовный кодекс Украинской ССР. Науч.-практ. комментарий. — К., 1987. — С. 61; Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. — К., 1994. — С. 53.

13. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. — К., 2001. — С. 56–58.

14. Див.: Тихий В. П. Стадії вчинення злочину. — Х., 1996.

15. Див. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 1975. — С. 82 —123.

16. Див.: Маркарян Э. С. Системное исследование человеческой деятельности // Вопросы философии, 1972. — № 9. — С. 82 —83.

17. Див.: Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. — К., 2000. — Ч. 1. — С. 20.