Аналіз правопорушень, вчинених з використанням Іnternet, Детальна інформація

До другої підгрупи відносяться правопорушення у сфері інформації, що передається електронною поштою. Організоване злочинне угруповання з м. Дніпропетровська, члени якого вчинювали вбивства на замовлення, отримували імена своїх майбутніх жертв через Internet. Глобальна комп’ютерна мережа широко використовується для миттєвої передачі аудіо– та програмних продуктів з метою налагодження контрафактного виробництва з порушенням авторських та суміжних прав. Останнім часом відомі випадки передачі відеоінформаційних матеріалів. Це пояснюється тим, що прибутки від виробництва такої продукції перевищують торгівлю наркотиками. Як правило, отримані кошти використовуються терористичними організаціями далеко не для розвитку інформаційних технологій. В юридичній практиці відомі випадки стосовно погроз щодо політичних діячів, або працівників правоохоронних органів, які здійснюються через Internet, при цьому використовуються так звані “анонімні” повідомлення через треті інформаційні системи.

Останнім часом в Internet широко використовують рекламу. Але й тут не обійшлося без зловживання новими технологіями — рекламні оголошення почали щоденно надсилати великій кількості користувачів, що технологічно здійснити дуже просто. Для припинення лавини повідомлень у США розроблено законопроект “Про Спам”.

До третього блоку відносяться специфічні правопорушення щодо реєстрації імен сайтів. Як приклад, можна навести реєстрацію відомої марки пивзаводу “Оболонь”. З аналогічним іменем був відкритий сайт у США, на якому розташовувалася інформація з дискредитації виробника пива, через що останній отримав значні збитки. З непередбаченими труднощами зіткнулися розробники офіційного сайту Президента України — домен kuchma. ua виявився зареєстрованим на Дмитра Кохманюка, який, про всяк випадок, зареєстрував й інші домени другого рівня (com. ua, org. ua, net. ua, kiev. ua). У США подібна практика реєстрації відомих імен з метою подальшого перепродажу вже давно набрала обертів. В Україні також відомі випадки реєстрації імен (наприклад Windows) з метою перепродажу.

У червні цього року (http://www. korrespondent. net/main/20683/) Служба безпеки України оголосила про створення неприбуткової організації, яка буде спеціалізуватися на підтримці в Internet національного домену UA. Крім СБУ, засновниками погодилися стати три асоціації, що об’єднують велику частину українських провайдерів. Роль СБУ у підтримці національного домену, за словами керівників ДСТСЗІ, буде зводитися, насамперед, до захисту від зовнішніх і внутрішніх атак. Залучення приватних інвестицій у розвитку домену UA не планується, щоб уникнути спокуси згодом установити високу плату за його використання.

Як бачимо з аналізу, розвиток української складової Internet ускладнюється крім економічного, ще й криміногенним фактором. При цьому потерпіла сторона не завжди звертається по допомогу, що пояснюється деякими факторами:

системний адміністратор приховує випадки хакерства від адміністрації через побоювання втратити роботу;

керівництво організацій в свою чергу стурбоване тим, що інформація про порушення роботи інформаційної системи може негативно позначитися на авторитеті фірми;

не всі упевнені у тому, що правоохоронні органи зможуть успішно виявити зловмисників;

комерційні установи не афішують інциденти з тієї причини, що у ході розслідування можливе виявлення правопорушень фінансової діяльності, комерційної таємниці і т. д.

У той самий час доходи комп’ютерних злочинців, за оцінками фахівців Інтерполу, посідають третє місце після доходів наркоділків і торгівців зброєю.

У Великобританії набув чинності закон, відповідно до якого в особливо серйозних випадках, коли хакер поставив під загрозу безпеку країни, намагався вплинути на політику уряду чи залякати громадськість, такий злочин характеризується за терористичний акт і карається відповідно.

Слід зазначити, що прийняття великої кількості законів та підзаконних актів тільки ускладнить ситуацію. Сьогодні обговорюються законопроекти “Про телекомунікації”, “Про електронно-цифровий підпис”, що мають врегульовувати дуже важливі питання. Проте, на нашу думку, прийшов час підготовки Кодексу про інформацію, який має усунути всі розбіжності в чинному законодавстві та полегшити правозастосування. Цей процес має розпочатися з прийняттям Концепції про реформування інформаційного законодавства, проект якої розміщено за адресою http://mndc. naiau. kiev. ua [7]. На підтвердження цієї думки можна навести за приклад відому Чернігівську справу щодо несанкціонованого використання ресурсів Internet групою молодих людей. Справа розвалилася на тій підставі, що термін Internet законодавчо не визначений, а тому діюча на той час стаття Кримінального кодексу України 1981 “Порушення роботи автоматизованої системи” не спрацювала.

 

1. Див.: Послання Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки” // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 16. — С. 7.

2. Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” № 928/2000 від 31 липня 2000 р.

3. Computerword Киев. — 2000. — 16 февр. — С. 29.

4. Баранов О.А. Проблеми законодавчого забезпечення боротьби з комп’ютерними злочинами // Інформаційні технології та захист інформації”, 1998.

5. Фемида против хакеров // Сегодня. — 2000. — 13 янв. — С. 6.

6. Піоро Г. Світ охоплений панікою, викликаної комп’ютерним вірусом за назвою “Любовна лихоманка” // Факти. — 2000. — 6 трав.

7. Гуцалюк М.В. Розповсюдження компрометуючих матеріалів в Інтернеті // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників // Міжвідом. наук. збір. — К., 2001. — Т. 22. — С. 502–504.