Проблеми виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються в офшорних зонах, Детальна інформація

по-третє, глобальна комп’ютерна мережа Інтернет, що відбиває не тільки досягнення, але й практично всі відомі недоліки людського суспільства, стає носієм кримінальної інформації і загрозою її поширення.

Сьогодні одним із завдань правоохоронних органів стає відстежування кримінальних явищ у мережі Інтернет. Така робота ведеться за кордоном, зокрема у США (ФБР) і у Німеччині (ВКА), де створено спеціальні підрозділи комп’ютерної розвідки в мережі Інтернет.

Нарешті, комп’ютерна розвідка є одним із найбільше ефективних засобів профілактики, протидії і боротьби з найрізноманітнішими комп’ютерними злочинами, оскільки до завдань комп’ютерної розвідки входить і пошук зловмисників у комп’ютерних мережах.

Перспективність цього напряму діяльності правоохоронних органів обговорювалася на Міжнародній нараді експертів у Японії у вересні 1998 р., на якій розглядалося питання щодо правових основ і методики організації обшуку комп’ютерних систем без вилучення комп’ютерів за допомогою віддаленого доступу, тобто із застосуванням методів і засобів мережної комп’ютерної розвідки.

У правовому відношенні комп’ютерну розвідку можна розглядати як різновид таких оперативно-пошукових заходів, як зняття інформації з технічних каналів зв’язку, спостереження, дослідження предметів і документів, оперативний огляд.

Якщо йдеться про телекомунікаційний зв’язок між комп’ютерними системами, то це переривання зв’язку може означати активний вплив на комп’ютерну систему, зокрема, з метою виведення її з ладу. Це також входить до функцій комп’ютерної розвідки, що у разі потреби стає засобом інформаційного нападу.

Говорячи про надзвичайну необхідність організації комп’ютерної розвідки в мережі Інтернет, необхідно мати на увазі те, що інформація, розташована і циркулює в цій мережі, не потрапляє до зони правового регулювання. Практично не передбачено відповідальності за введення і поширення інформації. Інтернет абсолютно не підлягає цензурі. Більш того, розміщена інформація легко знеособлюється. Зокрема, інформація кримінального характеру може бути розташована на сайтах, що належать як юридичним, так і фізичним особам. Саме поняття приналежності сайта є розмитим. Інформаційний сайт може бути фізично розміщеним на комп’ютері, що знаходиться на іншому континенті, але при цьому забезпечено його доступ по всій території країни.

Інформація, отримана в результаті комп’ютерної розвідки, у деяких випадках потребує аналітичного опрацювання, тобто застосування апарата аналітичної розвідки. У той самий час застосування методів комп’ютерної розвідки істотно підвищує ефективність розвідки аналітичної, тому що відкриває можливість “добувати” інформацію з банків даних і комп’ютерних систем, що мають, зокрема, вихід в Інтернет. Зауважимо, що в мережі Інтернет на сьогодні можна знайти електронні версії практично всіх періодичних видань, що забезпечує більш легкий доступ і наступне автоматизоване опрацювання відкритої інформації, що отримується в електронному вигляді.

Ці обставини природно виділяють комп’ютерну розвідку у самостійний напрям діяльності правоохоронних органів, а у поєднанні із аналітичною розвідкою дозволяють вести розмову про комплекс розвідувальних заходів, заснованих на сучасних інформаційних технологіях [2; 3].

І, врешті-решт, можна додати до всього зазначеного, що найбільша результативність досягається в розслідуванні злочинів, якщо сам слідчий достатньо володіє необхідними спеціальними знаннями, досвідом та навичками. Це стосується особливо правопорушень у сфері інформаційних технологій, які останнім часом бурхливо розвиваються, що пояснюється тим, що сьогодні засоби обчислювальної техніки, телекомунікаційні пристрої, програмне забезпечення є складною системою, яка динамічно розвивається і потребує глибоких спеціальних знань [4].

1. Матасова С. Г., Михеева Э. А., Трофименко А. Г. Банкиры умирают первыми: Документальный детектив. – Нижний Новгород: Юпитер, 1996. – 630 с.

2. Овчинський С. С. Оперативно-розшукова інформація / Під ред. А.С. Овчинського і В. С. Овчинського. – М.: ИНФРА – М., 2000. – 367 с.

3. Ронин Р. Своя розвідка: способи вербування агентури, методи проникнення в психіку, форсований вплив на особистість, технічні засоби схованого спостереження і знімання інформації: Практ. посіб. – М.: Харвест, 2000. – 368 с.

4. Романюк Б. Залучення спеціалістів до розслідування злочинів у сфері інформаційних технологій // Міліція України. – 2002.  – № 1. – С. 22–23.