Податок на промисел, Детальна інформація

Податкові системи економічно розвинених країн спираються на детально розроблену теорію податків, її творцями є видатні представники економії науки: Адам Сміт, Давід Рікардо, Джон Кейнс, Поль Самуельсон, Кнут Віксель, Йозеф Шумкетер та багато інших. Пошук шляхів вдосконалення податкових систем триває.

На перший погляд, питання можна розв’язати дуже просто. Треба лише постійно стежити за тим, щоб зберігалася рівновага між величиною сплаченого податку і отриманих від уряду благ і послуг, а також створювалися відповідні правові відносини між державою і платником податків. Проте історія свідчить, що держава ніколи не погоджується на такі відносини не тільки в кожному конкретному випадку, але й у загальному вигляді, - незалежно від того, які політичні сили перебувають при владі. Більшість демократичних сил при приході до влади в нинішніх цивілізованих державах світу стає на реальний грунт і спрямовує податкові системи на благо свого народу.

Практика підтверджує, що в європейських країнах податки, як правило, успішно виконують роль економічного знаряддя соціальної справедливості та активізації господарського життя.

Проаналізувавши практику подубови податкових систем у ряді країн Західної Європи і ознайомившись з науковими розробками з цієї проблеми, головні принципи податкової системи можна сформувати так:

- сума сплаченого податку завжди має дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг, усі податки повинні мати цільове призначення, тобто конкретний вид витрат у бюджеті. Куди вони будуть направлені; знеособлений податок зумовлює його непродуктивне використання з боку уряду; платники податків мають бути поінформовані урядом, куди використано кожну копійку сплачених ними податків, нові податки вводяться тільки для покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;

- об’єктом оподаткування може бути тільки доход, а не його джерело і розмір витрат; податок має бути пропорційним доходові; прогресія оподаткування залежно від зростання доходу не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорівнює третині доходу;

- умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими платникові, податок слід стягувати в зручний для платника час і прийнятним для нього методом; при цьому слід ураховувати дешевизну стягування податків.

За додержання цих принципів між урядами країн і платниками податків ведеться жорстока боротьба. Проте в західних демократичних системах присутня сильна група інтересів, які постійно розхитують розумні основи оподаткування і добиваються податкових привілеїв.

Ось чому дуже важливе значення має прийняття податкових кодексів, у яких законодавчо закріплюють рівномірність оподаткування, захист платника від свавілля податкових служб, дотримання податкової таємниці.



1.2. Податкова система України.

Податкова система – це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми і терміни стягнення податків і платежів, які мають податковий характер й необхідні державі для виконання її функції.

Практика свідчить, що наслідком збільшення ставок і маси стягнених державою податків завжди є збільшення інфляційних тенденцій. Збільшення маси або напрямку податків призводить до зростання цін або через скорочення попиту внаслідок зростання цін веде до погіршення фінансового становища господарюючих суб’єктів, що характеризується подальшим поглибленням кризи і спадом виробництва у загальноекономічному масштабі.

Система оподаткування в Україні являє собою сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляють у визначеному порядку.

Податки і збори – це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.

Державні цільові фонди – це фонди, створені відповідні до законів України, що формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб, незалежно від форм власності, і внесків фізичних осіб.

Платниками податків є юридичні та фізичні особи, на які відповідно до законодавчих актів покладено обов’язок сплачувати податки і збори.

Платники податків і зборів зобов’язані:

1) сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни.

2) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність;

3) подавати до державних податкових органів та інших державних органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок, обчислення і сплати податків і зборів.

Сукупність податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів, що стягуються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування (схема 1.1).

1.3. Податкова політика.

Податкова політика представляє собою систему урядових заходів по досягненню певних задач, які стоять перед суспільством за допомогою податкової системи країни. податкову політику розглядають в широкому і у вузькому аспектах. В широкому – вона охвачує питання формування державних заходів за рахунок постійних і тимчасових джерел (відповідно податки і позички).

Оскільки держава не може встановити надто високий рівень оподаткування із-за протидії суспільства, вона вимушена використовувати державні позички для покриття своїх витрат. Одночасно оцінювати політику широкого використання позичок не можна. Все залежить від конкретної ситуації, але у любому випадку позички необхідно повертати, а це можливо лише за рахунок додаткових надходжень податків.

Відповідно, державні позички –це не що інше, як відложені на майбутнє податки.

У вузькому аспекті податкова політика охоплює діяльність держави лише у сфері оподаткування – встановлення видів податків, платників, об’єктів, ставок, пільг, термінів і механізм зарахування в бюджет.

Податкова політика проводиться виходячи із певних принципів, що відображає її задачі, основними із яких являються слідуючи:

1) соціальна справедливість;