Економіка праці, Детальна інформація

Нчпі = Звр * (1 + Кз) + Пн,



де, Звр – заробітна плата основних виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, грн.;

Кз – коефіцієнт, який обчислюється як відношення суми заробітної плати працівників, зайнятих обслуговуванням і управлінням виробництва до суми заробітної плати основних виробничих робітників;

Пн – нормативний прибуток



Так, розрахуємо ці показники для підприємства „Кодак-Фокус” (в підрозділі, який займається випуском фотокарток) на 1 квартал 2000р..



Звр 9х13 = 0.08 грн. (на одиницю виробу)

Звр 10х15 = 0.1 грн. (на одиницю виробу)

Кз = 0.03;

Пн9х13 = 0.2 грн. (на одиницю виробу)

Пн10х15 = 0.23 грн. (на одиницю виробу)



Нчпі 9х13 = 0.08 грн. * 0.03 + 0.2 грн. = 0.2024 грн.

Нчпі 10х15 = 0.1грн. * 0.03 + 0.23 грн. = 0.2330 грн.



НЧП = 100400 * 0.2024 + 103100*0.2330 = 44343.26 грн.

4. Дати оцінку різним методам виміру продуктивності праці, обґрунтувати найбільш доцільний метод для даного підприємства.



Методи вимірювання продуктивності праці (виробітку) залежать від способу визначення обсягів виробленої продукції. Розрізняють натуральний, трудовий і вартісний (грошовий) методи.

Сутність натурального методу полягає в тому, що обсяг виробленої продукції і продуктивність праці розраховують в натуральних одиницях (штуках, тоннах, метрах тощо).

Цей метод має широке застосування всередині підприємства: на робочих місцях, у бригадах, на окремих дільницях тих галузей, які виробляють однорідну продукцію (електроенергетика, видобувні галузі промисловості).

Якщо підприємство (цех, дільниця, бригада) випускає продукцію, котра має одне й те саме призначення, проте відрізняється за якоюсь однією ознакою, виробіток можна розрахувати за допомогою умовно-натуральних одиниць. Натуральний метод має обмежене застосування, оскільки підприємства і галузі випускають здебільшого різнорідну продукцію. Окрім цього, за даного методу не можна врахувати змін обсягу незавершеного виробництва, яке в деяких галузях має велику частку в загальному обсязі продукції (будівництво, судно будівництво та ін.)

Трудовий метод найчастіше використовується на робочих місцях, у бригадах, на виробничих дільницях і в цехах, де обсяг виробленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо-годинах. За науково обґрунтованих і на певний період незмінних норм цей метод достатньо точно характеризує зміни продуктивності праці.

Трудовий метод має обмежене застосування, оскільки він базується на використанні незмінних норм, що суперечить необхідності перегляду норм у міру здійснення організаційно-технічних заходів. Окрім того, досі на підприємства розраховується здебільшого технологічна трудомісткість, яка виражає затрати часу лише основних робітників. І самі норми трудових затрат для них часто не порівняльні у зв’язку з різним ступенем їх обґрунтованості. Відсутні науково обґрунтовані нормативи праці на окремі види робіт або трудові функції.

У сучасних умовах найпоширенішим методом вимірювання продуктивності праці є вартісний (грошовий), який ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот, нормативна вартість обробки, чиста, нормативно-чиста й умовно-чиста продукція, валовий дохід).

Перевага вартісного методу полягає в можливості порівняння різнорідної продукції з витратами на її виготовлення як на окремому підприємстві або в галузі, так і економіки в цілому. У зв’язку з цим вартісний метод застосовується на всіх етапах планування й обліку як на галузевому, так і на територіальному рівнях.

Для підприємства „Кодак-Фокус”, на мій погляд найбільш оптимальним є застосування для виміру продуктивності праці двох методів – натурального та вартісного. Підприємство займається як друком фотокарток (основна діяльність) так і продажем фототоварів і найбільш повну картину продуктивності праці на підприємстві можна побачити тільки при використанні синтезу цих двох методів.