Поняття господарського об`єднання, Детальна інформація

Фінансової залежністю обумовлено те, що в концерні застосовується найбільш високий ступінь централізації управлінських функцій і повноважень підприємств концерну.

До статутних об’єднань відносять також державні корпорації (хоча за законом це договірні об’єднання).

Особливості правового становища статутних об’єднань полягають у тому, що:

*засновниками є власники і уповноважені органи, а н самі підприємства. Зокрема, це стосується державних концернів і корпорацій. Так, українські корпорації та концерни державної власності створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями Кабінету Міністрів Україні (декретами, постановами). Склад членів і статути цих об’єднань затверджують відповідні галузі міністерства і держкомітети (безпосередньо або за погодженням з Антимонопольним комітетом, Мінекономіки, Мінфіном України). Статутні об’єднання галузевого масштабу створюють безпосередньо галузеві міністерства і держкомітети (Мінтранс, Держкомвуглеком, Мінзв’язку). Територіальні статутні об’єднання комунальної власності створюються, реорганізуються і ліквідуються відповідними радами чи держадміністраціями;

*статутні об’єднання діють на підставі затверджених засновниками статутів, тобто не мають установчих договорів. Отже, предмет і цілі їхньої діяльності визначають власники (уповноважені органи), АН самі члени об’єднань;

*особливістю правового становища державних статутних об’єднань є обмежене право виходу підприємств із них, Державні підприємства мають право вийти з державних об’єднань за згодою органів, визначених в актах про їхнє створення.

Третім видом статутних об’єднань визначено консорціум.

Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення статутної мети. Консорціуми за загальним правилом створюються з метою реалізації певних інвестиційно-будівельних проектів (програм).

Після досягнення статутної мети консорціум або ліквідується, або перетворюється рішенням його засновників і реєструється як постійне господарське об’єднання.

3. Функції та компетенції господарського об’єднання

Функції та компетенція господарського об’єднання за загальним правилом визначаються в індивідуальному порядку – тими нормативними актами, якими створюється об’єднання.

Господарському об’єднанню, як правило, притаманні такі функції:

*виконання завдань, визначених договором, статутом, актом про створення об’єднання (промислова діяльність, будівництво, транспортна діяльність та ні ін.);

*вирішення спільних для групи підприємств питань, зокрема, питань соціально-економічного розвитку;

*проведення спільної для галузі науково-технічної політики (поліпшення якості продукції) підвищення технічного рівня виробництва, ефективне використання потужностей зовнішньоекономічна діяльність тощо);

*виконання при необхідності планових функцій, якщо це передбачено статутом або установчим договором;

*координаційні;

*захист прав та інтересів підприємств об’єднання тощо.

4. Правовий статус промислово-фінансових груп

Специфічним видом господарських об’єднань є промислово-фінансові групи (ПФГ). Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України “Про підприємства в Україні” порядок створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп, а також їх реєстрації регулювання спеціальним законодавством.

Згідно із зазначеним Законом промило сов-фінансова група становить собою об’єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державний програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприємства, тобто підприємства, створеного відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учасники. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські ат інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

Учасники ПФГ, серед яких обов’язково є наявність банківської установи, зберігають статус юридичної особи, тоді як ПФГ статусу юридичної особи не має. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.

Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. Ініціатори на добровільних засадах проводять загальні збори, на яких вони:

*приймають протокольне рішення про намір створення ПФГ;

*приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції ПФГ;

*розробляють та затверджують техніко-економічний проект обґрунтування створення ПФГ;

*розробляють проекти двосторонніх угод про поставки проміжної продукції ПФГ (або надання відповідних послуг);

*визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.