Система оподаткування в Україні, Детальна інформація

За останні роки Державний бюджет України поповнюється за рахунок нових видів податків, зборів і платежів та неподаткових надходжень.

плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;

рентна плата за нафту та природний газ, які видобуваються в Україні;

надходження до інноваційного фонду;

надходження від реалізації дорогоцінних металів.

Постійні зміни та доповнення податкового законодавства України призводять до недодержання спрогнозованих показників виробничо-господарської діяльності підприємств та її недосягнення кінцевого результату.

- прибутку, рентабельності, окупності капіталовкладень.

Це створює фактор невизначеності підприємств у податковій системі України.

Основи та принципи формування системи оподаткування в Україні, перелік загальнодержавних та місцевих податків, а також права та обов’язки платників податків визначаються в Законі України від 18 лютого 1997 року № 77/97/ВР “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування”, який сьогодні іншими словами можна назвати “Податковою Конституцією України”. Названим законом, а також Законом України від 18 вересня 1991 року № 1562-ХІІ “Про джерела фінансування дорожнього господарства України” закріплено вичерпний перелік існуючих в Україні податків, зборів та обов’язків платежів. Перелік включає не лише податки, а й обов’язкові платежі, які платники зобов’язані сплачувати до бюджету чи до державних цільових фондів. При цьому вони об’єднанні в загальне поняття “система оподаткування”. Ставки, механізм стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів, за виключенням мита, а також пільги в оподаткуванні не можуть бути встановлені чи змінені іншими законами України, крім законів з питань оподаткування.

Усі закони, які містять норми щодо оподаткування, повинні відповідати Закону України від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування”.

Необхідно зазначити, що в суспільстві постійно відбуваються зміни і тому постійно проявляються певні недоліки існуючі податкові системи. Все це викликає необхідність постійного корегування податкового законодавства. Ось чому податкова система повинна бути мобільною та еластичною.

У світовій практиці податок на прибуток підприємства та податок на прибуток є однією з основних частин бюджету будь-якої країни. У більшості країн ставка не є єдино визначеною, існують знижені, мінімальні й максимальні ставки податку. В Україні ставка податку на прибуток залишається незмінною – 30%, але змінюється підхід до визначення об’єктна оподаткування, тобто прибутку. Методика оподаткування прибутку спонукає підприємців до збільшення продуктивності праці і максимального одержання прибутку, що зрештою призводить до збільшення надходжень до державного бюджету. До введення Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” об’єктом оподаткування вважався балансовий прибуток підприємства, що являв собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, одержаний як на території України, її континентальному шельфі, у виключній економічній зоні, так і за її межами, відображений у його балансі, який включав прибуток від реалізації продукції, в тому числі продукцію допоміжного і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей та інших видів фінансових результатів, матеріальних цінностей. А також прибуток від орендованих операцій, прибуток від поза реалізованих операцій, тобто величина, яка обліковувалась на рахунку № 80 “Прибутки і битки”. Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 ВР від 22 травня 1997 р. прибуток для оподаткування визначається сумою скоригованого валового доходу, одержаного шляхом зменшення суми валового доходу (виручки у грошовій та натуральній формах) звітного періоду на суму валових витрат виробництва (безпосередньо пов’язані з одержанням доходу), суму амортизаційних відрахувань. Таким чином, об’єктом оподаткування стала величина, що не збігається з величиною, яку прийнято було обліковувати на рахунку № 80 “Прибутки і збитки”.

Згідно з новим Планом рахунків податки на прибуток обліковуються на рахунку № 98 “Податки на прибуток”. На цьому рахунку ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Не дебеті рахунка відображається нарахована сума податку на прибуток, на кредиті – включення до фінансових результатів на рахунку № 79.

Рахунок № 98 “Податки на прибуток” має такі субрахунки

№ 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”;

№ 982 “Податки на прибуток від надзвичайних подій”.

Облік нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, що визначається від прибутку відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для потреб оподаткування), ведеться на субрахунку № 981 без зменшення на суму податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від алгебраїчної суми прибутку від звичайної діяльності та збитку від надзвичайних подій.

Поточні зобов’язання підприємства по податках і платежах відображаються на рахунку № 64 “Розрахунки за податками й платежами, який має такі субрахунки:

№ 641 “Розрахунки за податками”;

№ 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”;

№643 “Податкові зобов’язання”;

№644 “Податковий кредит”.

На кредиті рахунка № 64 “Розрахунки за податками й платежами” відображаються нараховані платежі до бюджету, на дебеті – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплати, списання.

На субрахунку № 641 “Розрахунки за податками” ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість).

На субрахунку № 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” ведеться облік розрахунків за зборами, які стягують відповідно до чинного законодавства, та облік, який не ведеться на рахунку № 65 “Розрахунки зі страхування”.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами. Для відображення витрат на сплату податків на прибуток призначений рахунок № 98 “Податки на прибуток” (замість рахунку № 81 “Використання прибутку”). Збитки від надзвичайних подій відображається у звіті про фінансові результати за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності в наслідок цих збитків.

У новому Плані рахунків бухгалтерського обліку принципово новим є рахунок № 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”, призначений не для сум податкової заборгованості, термін сплати яких відстрочено згідно із законодавством (він не відповідає рахунку № 67 “Податкові зобов’язання”), а для відображення тимчасової різниці в сумі податку на прибуток, яка виникає внаслідок розбіжності в сумах прибутку за даними бухгалтерського обліку та прибутку, який є об’єктом оподаткування.

Система податку на додану вартість розроблена у Франції в 1954 р. економістом М.Лорс. У світовій практиці податок на додану вартість став основним податком непрямої дії і в багатьох країнах замінив податок з обороту. Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів. Додану вартість – це прибуток, заробітна плата з нарахуваннями на неї та інші витрати, пов’язані з власне виробничим процесом. В Україні ставка податку на додану вартість становила 2% оподатковуваного обороту. Згідно з рішенням Кабінету Міністрів України від 6 січня 1995 р. вилучення та нарахування о бюджетів окремих податків і платежів здійснюється в такому порядку:

податок на додану вартість нараховувався за ставкою 20% до оподатковуваного обороту, який не включив ПДВ. По імпортних товарах податок на додану вартість нараховувався у розмірі 20% до митної вартості з урахуванням фактично сплачених сум мита та інших платежів і стягувався митними органами України;

по товарах, що експортуються за межі митних кордонів України, застосовувалася ставка податку у розмірі 0%.