Економічна думка в Росії, Детальна інформація

по-перше, ідеалістичне відображення економічних процесів і явищ;

по-друге, використання в якості головного об’єкта дослідження не суспільного виробництва та індивідуального господарства;

по-третє, визнання примату споживання над виробництвом.

Лекція Неокласичні традиції в західній політичній економіці в другій половині ХІХ на початку ХХ ст.

План

Кембріджська школа.

Американська школа.

Шведська школа.

Математична школа.

1. Кембріджська школа.

У 90-х роках ХІХ ст. в Англії сформувалася так звана кембриджська економічна школа, засновником якої був економіст Альфред Маршалл.

Ця школа започаткувала новий напрям в економічній теорії – неокласичний.

У своїх працях у “Принципах політичної економії” він намагався розробити універсальну економічну концепцію, об’єднавши різні економічні теорії. Найбільшою заслугою є створення синтетичної теорії, яка поєднала елементи трудової теорії вартості і “теорії граничної корисності”, що збагатило науку більш глибоким аналізом взаємозв’язку виробництва й обміну на підставі функціонального методу дослідження.

Він був першим, хто зайнявся мікроекономічним аналізом. Він розробив основи економічної політики монополістичної фірми. У центрі наукових пошуків Маршалла – ціна продукту, яку він розглядав як найважливіший елемент ринкової економіки. Суть теорії: це поєднання двох факторів, що впливають на ціну:

ціна попиту (що формується під впливом попиту на товар;

ціна пропозиції, яка залежить від витрат виробництва.

Отже, ціна є обмінною пропорцією, за якою товари і гроші взаємо обмінюються.

Існують різновиди цін:

ціна покупця – визначена корисність товару, це горішня межа ціни;

ціна продавця – визначена витратами на виробництво товару, це долішня межа ціни;

ринкова ціна – знаходиться поміж визначеними цінами покупця і продавця, визначена пропозицією й попитом.

Маршал звертає увагу розподілу.

Головні її моменти:

кожний із факторів виробництва – земля, праця, капітал і підприємницька діяльність – також підлягають дії попиту і пропорції.

Заробітна плата є винагородою робітникові за те, що він жертвує своєю працею. Прибуток капіталіста складається з двох частин:

підприємницький доход – винагорода за нагляд за виробництвом;

процент – винагорода капіталістів за очікування результатів або за ризик.

Важливим чинником організації та ефективного управління економікою, за Маршалом, є людський капітал. Здібності людини є важливими, як засоби виробництва, як і будь-який інший вид капіталу.

Важливим чинником організації та ефективного управління економікою, за Маршалом, є людський капітал. Здібності людини є важливими, як засоби виробництва, як і будь-який інший вид капіталу.

Книга Маршалла “Принципи політичної економії є одним із найважливіших творів з економічної теорії за останні 100 років.