Поняття та значення складу злочину, Детальна інформація

Піонтковський А.А. та Н.Ф.Кузнецова визначають склад злочину, як єдину підставу кримінальної відповідальності. Суспільною стороною складу злочину є те, що він являє собою внутрішній зміст суспільно-небезпечного діяння "сукупність тих ознак, які утворюють, складають (звідси склад) матеріальний зміст злочину.

Інакше кажучи "склад злочину це сукупність об’єктивних і суб'єктивних ознак, які утворюють внутрішній зміст суспільне небезпечного діянні, визначеного кримінально-правовою нормою злочинним. Склад злочину єдина , підстави кримінальної відповідальності".

Склад злочину . є єдиною підставою кримінальної відповідальності, але звісно, його встановлення в діях особи що не вирішує питання про конкретний розмір покарання, що призначається винному судом".

Виходячи з визначення складу злочину кожний злочин - це діалектична єдність об’єктивного і суб’єктивного діяча і діяння. Проте в визначених рамках вказаної єдності для глибокого і легального вивчення злочину теорія кримінального права виділяє, його основі елементи об’єкт (суб’єкт) об'єктивну і суб’єктивну сторони злочину. Кожне юридичне поняття про той чи інший злочин інакше кажучи, склад злочину, відображає об’єктивно, існуючі елементи злочину що в свою чергу і дозволяє говорити про елементи (складові частини, що утворюють структуру складу злочину) складу злочину які характеризують об’єкт злочину об'єктивну та суб’єктивну сторони, злочину і об’єкт злочину.

Склад злочину це сукупність суттєвих ознак злочину. Ознаки складу злочину відмінні особливості, які характеризують кожний з елементів злочину. Вони дозволяють виділити специфіку складів злочинів, їх різницю по характеру і ступені суспільної небезпеки діяння "а також відмінність злочинів від незлочинних правопорушень.

(

*

*

,. Все те загальне ,чим володіють елементи злочину і відповідно оклади злочинів вивчається наукою кримінального права у вченні про склад злочину. Тут також досліджуються проблеми пов’язані з науковою класифікацією ознак складів злочинів. В особливій частині Кримінального кодексу на основі даних вчення про склад злочину вивчаються елементи і ознаки конкретних складів злочинів

Деякі автори, зокрема А.Н.Трайнін вважають що не існує таких елементів складу злочину" як об'єктивна і суб’єктивна сторона складу злочину" В действительности имеются: елементи состава, характеризирующие субъективную сторону преступления (виновность, мотив, цель и др.), и елементи состава "характеризирующие объективную сторону (действие, причинная связь, последствия, время и место, совершения преступления и др.) Равным образом нет элемента состава субъекта преступления". Субъект преступления, человек не является елементом состава хотя бы и основным. Єлементы состав в действительности являються лишь признаки характеризирующие или, точные ограничивающие круг субъектов могущих нести ответственость за конкретное преступление.

Також не знайшли підтримки , спроби А.Н.Трайніна виділити за межі складу злочину в якості самостійних підстав відповідальності" причинний зв’язок і вину " осудність і вимогу досягнення суб'єктом певного І визначеного в законі віку.

Позиція А.Н.Трайніна хоча саме він багато зробив для розробки даної проблеми) об'єктивно означала зруйнування загального поняття про склад злочину. Адже, фактично із складу злочину вилучається суб’єктивна сторона суб’єкт злочину та об’єктивна сторона, і залишався один об’єкт, що означало ліквідація вивчення складу злочину.

Отже і теорія Трайліна не знайшла підтримки і в науці кримінального права так і залишились існувати чотири елементи складу злочину.



РОЗДІЛ ІII

Структура складу злочину в науці кримінального права існує чотири елементи

складу злочину.

Як уже зазначалося до них належить:

1) об’єкт злочину;

2) об'єктивна сторона злочину;

3) суб’єкт злочину;

4) суб’єктивна сторона злочину;

Склад - це структурне утворення. Завданням наука є чітка виділення, тих структурних одиниць які утворюють склад. "Взяті з живої дійсності, як результат абстрагуванню від конкретних суспільне небезпечних діянь"...ці структурні одиниці складу взаємодіють один з одним утворюючи певне ціле, яке відображає в диспозиції кримінально-правової норми реальну діалектичну єдність об’єктивного і суб'єктивного в поведінці особи, яка переступила заборону".

На сьогоднішний час. в літератури не має однакової для визначення структурних одиниць які утворюють склад . Так склад визначається ї

а)як система (сукупність) об’єктивних і суб’єктивних елементів і ознак;

б) як "система об'єктивних і суб'єктивних ознак";

в) як "система об'єктивних і суб'єктивних елементів діяння і їх ознак. Елементи і ознаки в одному випадку розглядаються як такі що лежать на одному рівні" в другому як підпорядковані, в третьому ознаки ототожнюються з підсистемою.

З цього приводу в вчених існують різні думки і погляди так В.Н.Кудрявцев писав "Щоб уникнути плутанини потрібно терміном "елемент " позначити тільки чотири складові частини злочину, а стосовно до змісту складу використовувати слово "ознака" або "група ознак".

З такої точки зору склад містить чотири групи ознак, які характеризують можливість. Оскільки склад злочину - це ознаки, які характеризують суспільні відносини є об'єктом злочину і об'єкт злочину є висвітленням матеріальної ознаки злочину.

Повертаючись до суспільних відносин слід зазначити, що під охорону кримінального закону беруться лише ті відносини в суспільстві посягання на які спричиняє найбільшу суспільну небезпеку. З цією метою в науці Кримінального права існують два терміни: криміналізація (процес включення відповідного об'єкту в сферу кримінальної охорони) і декриміналізація (виключення під кримінальної охорони певного о6"єкту).