Правове регулювання зайнятості населення, Детальна інформація

2. За обсягом суспільних відносин , на які поширюється правове регулювання :

загальне або нормативне ;

індивідуальне (наприклад , виплата допомоги по безробіттю конкретній особі ).

Механізм правового регулювання зайнятості населення – це система всіх державно-правових (юридичних ) засобів , за допомогою яких держава здійснює владний вплив на суспільні відносини у сфері зайнятості населення . Він складається з таких елементів :

– норми права ( наприклад , ст.ст. 36,37,38 КЗпП України);

– нормативно-правові акти (наприклад , Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ) ;

– юридичні факти (наприклад, настання вимушеного тимчасового скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного , структурного характеру ) .

В умовах сучасного реформування системи соціального забезпечення лише досконалий правовий механізм може забезпечити ефективний вплив на суспільні відносини в сфері зайнятості населення .

Сьогодні проводиться реформування системи соціального страхування в Україні . Реформування має на меті , з однієї сторони , встановлення єдиної системи загальнообов’язкового державного соціального страхування , з другої сторони , розмежування окремих видів страхування залежно від страхових випадків і введення п’яти видів страхування :

- пенсійного ;

- у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням;

- медичного страхування ;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності ;

- страхування на випадок безробіття .



3.Класифікація нормативних актів , що регулюють зайнятість населення .

В Україні нормативно-правове регулювання зайнятості населення здійснюється цілим рядом нормативних актів , що мають різну юридичну силу .

За юридичною силою їх можна поділити на :

Закони України , які в свою чергу поділяються на такі види :

Конституція України ( основний закон );

конституційні закони ( з питань , безпосередньо врегульованих Конституцією України );

звичайні або біжучі закони ( з інших питань суспільного і державного життя ) ;

надзвичайні закони ( приймаються у певних , передбачених Конституцією, ситуаціях ).

Підзаконні нормативно-правові акти (накази , розпорядження , інструкції виконавчої влади).

Очолює ієрархічну структуру нормативних актів , що регулюють зайнятість населення , без сумніву , Конституція України . Зокрема, ст.43 передбачає право кожної особи на працю , що включає можливість заробляти собі на життя працею , яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю , гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності , реалізовує програми професійно-технічного навчання , підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб . Ст.46. надає громадянам право на соціальний захист , що включає забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин . Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян , підприємств, установ і організацій , а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення .

Наступною ланкою в системі нормативно-правових актів, що регулюють зайнятість населення, є закони України.

Закони України , залежно від сфери впливу ,можна поділити на :

Загальні , які регулюють не тільки суспільні відносини у сфері зайнятості населення , але і в інших сферах (наприклад, закони України “Про підприємництво”, “Про власність” тощо);

Спеціальні , тобто ті які безпосередньо регулюють суспільні відносини у сфері зайнятості населення (наприклад, закони України “ Про зайнятість населення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” ,”Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” тощо) .

З метою нормативного забезпечення реалізації Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Міністерством праці та соціальної політики України ухвалено низку наказів. Зокрема: