Рецепція Римського права у східній Європі, Детальна інформація

Але якщо ураховувати, що Римське приватне право було практично повнiстю сформовано вже у П — III ст ст., а Базилши було створено наприкшщ IX — на початку Х ст., тобто через 600—700 рокiв по тому, закиди у перекрученнi Римського права здаються необгрунтованими. Хiба що залишаеться припустити, що Василь та Лев мали на метi, як колись Юстиніан, зберегти положения Римського приватного права у iхнiй первiснiй чистотi. Втiм, для таких припущень нема реальних шдстав.

Законодавча дiяльнiсть наприюнщ першого тисячолiття супроводжуеться активiзацiєю наукових правничих розвiдок. При цьому предметом iх є не лише положения чинного законодавства, тобто Римське право у його вiзантiйськiй iнтерпретацiї, а и Римське приватне право, як таке.

Власне, можна видiлити три напрями роботи юриспруденцiї у Вiзантiї того часу.

Першi два безпосередньо пов'язанi з впровадженням у життя положень чинного законодавства.

Один з них — бiблiографiчна, методична та iн. обробки Базилiк, зокрема, це Synopsis Basilicozum — збiрка коротких статей (витягiв) з Базилiк, розмiщених за алфавiтом, а також Tipucitus — вид предметного покажчика для Базилiк, розроблений наприкшщ XI ст. вiзантiйським юристом Михаилом Патцесом. (Посiбник, шдготовлений у Х ст.) , скорочених збiрок витягiв iз законодавчих актiв — єпiтом тощо.

Нарештi третя течiя, найбiльш конструктивна з точки зору рецепцiї Римського права, полягала у створеннi схолiй, тобто коментарiв, написаних у виглядi примггок на полях книг, що мiстили юридичнi тексти. Пiдхiд тогочасних схоластiв до тлумачення та коментування Базилiк полягав у тому, що тлумачення норм позитивного права провалилось як на основі теорiй сучасних юристiв, так i на пiдставi висловлювань юристiв доюстинiанової єпохи, котрi тепер вже були юристами «стародавшми». Практично схоласти заклали шдвалини порiвняльного правознавства вiдносно класичного Римського приватного права, вiдроджуючи при цьому його iдеї.

Останнiм юридичним пам'ятником Вiзантiйського права вважають видане близько I345 року вiзантiйським правознавцем (номофiлактом) та суддею Костянтином Арменопулом «Шестикнижжя» (Hexabiblos), яке метило витяги цивiльних та кримiнальноправових норм з Базилiк, зiбранi у шести книгах.

Що стосуеться рецепцiї Римського права у «пiслявiзантiйський перiод», то тут треба звернути увагу на iснування цього явища на Балканському пiвостровi та сумiжних з ним регiонах — у країнах, що входили до так званої «Вiзантiйської спiвдружностi нацiй».

Для ознайомлення з цим питанням можна використати такi книги, як: Оболенский Д. Византийское содружество наций. Шесть портретов.— М.: I998; Харитонов Є.О. Iсторiя приватного права Європи: Схiдна традицiя.— Одеса: 2000, та iн.

Крiм того, слiд мати на увазi, що рецепцiя Римського приватного права за вiзантiйським типом вiдбувалася у Київськiй Pyci, а пiзнiше в Росiї та Українi. Тому для складення повного уявлення про цей процес слiд ознайомитися з вiдповiдною лiтературою або вiдповiдними роздiлами пiдручникiв та навчальних посiбникiв, присвячених цим питанням.