Експертна оцінка земель, Детальна інформація

всього - 13261 - 12046 - 14084

коефіцієнт екологічного стану, К1 0,96 -530 0,96 -481 0,864 -1915

коефіцієнт

геолого-геоморфологіч-

них парамет-

рів, К2 0,95 0 1,0 0 1,0 0

кофіціент міс-

цкрозташуван-

ня, К3 1,04 +530 1,04 +481 1,03 +422

коефіцієнт ін-

женерного об-

лаштування те-

риторії, К4 1,02 +265 1,0 0 0,96 -563

загальна ціна - 13526 - 12046 - 12024



Висновки

Розглянутий методичний підхід експертної оцінки земель є досить універсальним.

По-перше, за його допомогою можна оцінювати вартість земельної ділянки за будь-якою кількістю показників, які її характеризують.

З другого боку, він дозволяє правильно розрахувати експертну ціну земельної ділянки в залежності від шляхів її використання та цільового призначення. За таких умов визначальними у формуванні ціни є окремі показники, ваговий вплив яких ( в кожному конкретному випадку він є різним) даний метод дозволяє досить правдоподібно визначити експерту.

По-третє, за даним методом можна здійснювати оцінку земельних ділянок стосовно конкретного періоду часу, оскільки вартість умовної еталонної ділянки стосовно конкретного періоду часу, а разом і ціна будь-якої реальної визначатиметься через рівень цін, які склалися на цей період на ринку сільськогосподарської продукції та рівня існуючих на даний час технологій вирощування сільськогосподарських культур, які в сукупності визначають дохідність вирощування.

При проведенні експертної оцінки за багатокритеріальним вибором на кожному етапі важливою є роль самого експерта. Вибір множини критеріїв і встановлення їх важливості, процедура знаходження частки оцінюваних показників (критеріїв) в загальній ціні оцінюваної земельної ділянки визначається його особистими і професійними якостями, розумінням поставленої задачі, знанням і досвідом.

Література

Андреішин М.В. “Про нормативну оцінку землі і плату за землю” Сільські обрії, № 4-6. Київ, 1997.

Войтенко С.П. “Шляхи розвитку кадастру в Україні”. Зб. “Інженерна геодезія”, - Київ, 1997.

Володін М.О. “Основи земельного кадастру” Київ, 2000.

PAGE

PAGE 2