Аналіз криміногенної ситуації в Україні за 2001 рік та прогноз на 2002 рік, Детальна інформація

Обман покупців 155 3122 1,3 2497 =E12/222239*100 1,12



Як видно з таблиці 26, кількість засуджених, які скоїли крадіжки приватного, державного та колективного майна, складає понад 40% всіх засуджених, що значно перевищує частку осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності за інші злочини.

В 2001 р. в порівнянні з 1999 р. зменшилась кількість осіб, притягнутих до суду за розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах та обман покупців.

9. Загальнокримінальна злочинність

9.1. За місцем скоєння, як і в попередні роки, переважають злочинні прояви, скоєні в містах та селищах міського типу: 1997 р. - 75,8% загальної кількості зареєстрованих злочинів, 1998 р. - 74,9% , 1999 р. та 2001 р. - 74,9%. Разом з тим, рівень сільської злочинності поступово збільшується, що свідчить про деяке погіршення криміногенної ситуації в сільській місцевості.

9.2. Протягом останніх трьох років спостерігається тенденція зменшення кількості тяжких злочинів. Їх питома вага в загальній кількості зареєстрованих злочинів скоротилась з 41,7% в 1996 р. до 37,3% в 2001 р. Про можливі пояснення цього факту йшлося при розгляді стану та головних тенденцій злочинності.

9.3. В останні чотири роки була зафіксована тенденція зростання рецидивної злочинності. В 2001 р. частка злочинів, скоєних особами, що раніше скоювали злочини, від загальної кількості злочинів склала 20,1(, що більше, ніж в попередні роки. Ці дані дозволяють констатувати подальшу професіоналізацію злочинності.

9.4. Всупереч прогнозам кількість злочинів, скоєних неповнолітніми, продовжувала зменшуватись і в 2001 р. (- 5,2%). Таке скорочення можна було оцінити як позитивну тенденцію, але є серйозні підстави вважати, що саме ця категорія злочинів характеризується високою латентністю. Неповнолітні скоюють значну частину злочинних посягань середнього ступеня тяжкості та таких, що не становлять великої суспільної небезпеки. А саме про такі злочини часто не повідомляють потерпілі тому вони залишаються поза реєстрацією.

9.5. Найбільш чисельну кримінологічну групу як і в попередні роки складають злочини корисливої спрямованості, хоча їх питома вага в загальної кількості зареєстрованих злочинів зменшилась з 55,0% в 1997 р. до 53,1% в 2001 р. Кількість зареєстрованих злочинів цієї групи за останні 4 роки зменшувалась, в тому числі, в 2001 р. на 2%.

Основну масу корисливих злочинів становлять крадіжки. Доля крадіжок щодо всієї злочинності становила в 2001 р. 47%, а серед корисливих злочинів майже 89%.

Переважають як і раніше крадіжки індивідуального майна громадян. Їх питома вага в загальній кількості зареєстрованих злочинів в 1997 - 2001 рр. дещо зменшилась в порівнянні з попереднім періодом, але і зараз перевищує 30%. Отже, майже кожний третій зареєстрований в країні злочин це крадіжка.

Структура крадіжок індивідуального майна громадян в 2001 р. характеризувалась наступними даними: крадіжки з квартир - 32,6%, крадіжки транспортних засобів (крім автомобілів) - 7,2%, крадіжки автомобілів - 2,1%, крадіжки з гуртожитків, готелів тощо та кишенькові крадіжки - по 0,6%. Решту злочинів цього виду (56,9%) складають так звані «інші» крадіжки. Ці статистичні дані не дозволяють дати більш диференційовану і чітку кримінологічну характеристику крадіжок.

Оцінюючи зазначені показники, необхідно відмітити, що для всіх видів крадіжок, навіть квартирних, характерним є дуже високий рівень латентності. Саме про ці злочини, якщо вони не завдають надто великої шкоди, громадяни найчастіше не заявляють до ОВС. Згідно з результатами опитування та експертними оцінками в останні роки різко зросла кількість фактично вчинюваних кишенькових крадіжок, крадіжок з дач, речей з автомобілів тощо. Отже, офіційні статистичні дані щодо злочинів цього виду досить істотно відрізняються від реальності.

Заслуговують на увагу показники динаміки найбільш небезпечних різновидів крадіжок - крадіжок з квартир і крадіжок автомобілів та інших транспортних засобів. Кількість перших зменшується протягом 1997-2001рр., відповідно, на 6,7%, 14,1%, 1,1% та 7,1%. Щодо крадіжок автомобілів, то їх кількість скоротилась за період з 1997 по 2001 р. на 51,1%. Показник скорочення крадіжок інших транспортних засобів за цей період дещо менший - 8,3%.

Оскільки рівень латентності цих злочинів значно менший, ніж інших видів крадіжок, можна припустити, що тенденція до зменшення їх кількості обумовлена дією інших факторів. На скорочення зазначених видів крадіжок серйозно вплинули заходи щодо посилення охорони квартир та збільшення кількості стоянок автомобілів, що охороняються. Здійснення цих посягань значно ускладнилось і, відповідно, збільшився ризик бути притягнутим до відповідальності. Можна припустити, що частина кримінально активних осіб перейшла до вчинення інших видів корисливих злочинів, менш ризикованих і більш «ефективних» в плані отримання прибутку.

Як і раніше значна частина корисливих злочинів вчинюється шляхом крадіжки державного або колективного майна. В 2001 р. вони склали 29,4% загальної кількості корисливих злочинів і 15,6% - всіх злочинів. Незважаючи на те, що в 2001 році рівень крадіжок даного виду дещо збільшився (+3,5% в порівнянні з рівнем попереднього року), в останні роки спостерігається тенденція істотного зменшення кількості цих злочинів (1997 р. на 11,6%, 1998 р. на 17,2%, 1999 р. на 11,2%). За оцінками експертів крадіжки державного або колективного майна в умовах зміни форм власності, відсутності ефективної системи управління та контролю за державним майном набувають дуже високого ступеня латентності. Це так звані злочини без реального потерпілого, про які ніхто не зацікавлений повідомляти. Це дає підстави стверджувати, що фактичний рівень цього різновиду крадіжок є значно вищим, ніж зареєстрований, і має тенденцію до подальшого зростання.

Серед інших корисливих злочинів необхідно виділити шахрайство. Кількість шахрайств з метою заволодіння державним або колективним майном постійно зростає протягом 1993 - 2001 рр. (+19,9% в середньому за рік). Шахрайство як відносно небезпечний, завуальований та такий, що досить важко виявляється, вид розкрадання державного або колективного майна в умовах розвитку фінансово-господарських відносин є досить привабливим для кримінальних елементів видом злочинної діяльності. Враховуючи сказане, а також криміногенні фактори, що діють в сфері управління державним майном, можна припустити подальше і досить тривале зростання кількості шахрайств з метою заволодіння державним або колективним майном.

Щодо шахрайств з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, то тут відбулася зміна тенденції. Якщо в 1997 - 1998 рр. кількість цих злочинів збільшилась, відповідно, на 12,6% і 65,3%, то в 1999 р. було зафіксоване падіння їх рівня на 14,1% . В 2001 році цей показник знову збільшився і склав 16079 злочинів. Слід зазначити, що процес розвитку та ускладнення інфраструктури торгівлі та послуг в країні, системи фінансово-кредитних відносин створює базу для подальшого зростання кількості цих злочинів.

9.6. В 2001 р. рівень зареєстрованих корисливо-насильницьких злочинів зменшився на 6%, тобто збереглась тенденція трьох попередніх років. Це скорочення обумовлене зменшенням кількості грабежів та розбійних нападів. В 2001 р. кількість грабежів з метою заволодіння індивідуальним майном громадян скоротилась на 5,4%. Кількість розбійних нападів з метою заволодіння державним або колективним майном скоротилась на 32,6%, а з метою заволодіння індивідуальним майном – на 1,7%.

Ймовірно на зменшення кількості зареєстрованих грабежів та розбоїв вплинуло розширення можливостей здобуття майна та грошей за рахунок злочинних дій ненасильницького характеру.

Слід особливо зупинитись на такому виді злочину, як вимагательство. За кримінологічними характеристиками воно може бути віднесене до злочинів корисливо-насильницького спрямування. Цей вид злочинної поведінки набув значного розповсюдження в останні роки (+1,5% в 1998 р., + 14,5% в 1999 р., в 2001 р. він дещо зменшився (-2(), але залишається значним). Він є однією з основних форм діяльності організованих злочинних угруповань. Причому слід зазначити, що досить значна частина цих посягань не реєструється через небажання потерпілих заявляти про вчинений щодо них злочин. Є підстави вважати, що вимагательство в найближчі роки буде становити дуже серйозну кримінологічну проблему.

9.7. Загальна кількість насильницьких злочинів в 2001 р. на відміну від останніх років збільшилась на 2(. Зокрема, зросла кількість зареєстрованих випадків заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень (+1,5%), умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості (+3,8), умисних вбивств (+1,3%). Зменшилась кількість згвалтувань (- 3,4%). Серйозною є проблема зростання кількості резонансних вбивств на замовлення та вбивств, скоєних групою осіб або організованою злочинною групою.

Вже відмічалось, що для насильницьких злочинів характерним є значний рівень латентності. Значна кількість потерпілих не звертаються з заявами до ОВС. Навіть повнота реєстрації умисних вбивств викликає певні сумніви. Так, кількість осіб, що зникли без вісті, в Україні постійно збільшується. В 1998 р. був оголошений розшук щодо 34694 таких осіб, а в 1999р. – 37465. В 2001 році цей показних дещо зменшився (30903осіб), однак залишається достатньо високим. Цілком обгрунтованим є припущення, що певна частина цих осіб стала жертвами вбивств.

Досить новим небезпечним способом вчинення насильницьких злочинних дій є використання вибухових речовин. В 1998 р. було скоєно 164 злочини з використанням вибухових речовин, в 1999 р. - 136, а протягом 6 місяців 2001 р. - 74. В 2001 р. найбільша кількість таких дій були скоєні в м.Києві, Донецькій області, м.Севастополі, Херсонській та Кіровоградській областях. Ці дані свідчать про певне зниження рівня контролю за обігом вибухових речовин, полегшення доступу до них з боку антисуспільних елементів. Крім того, на поширення таких злочинів впливає таке явище, як розповсюдження демонстративної злочинної поведінки, метою якою є не тільки спричинення шкоди конкретній особі, але й демонстрація сили, залякування конкурентів тощо.

Слід відмітити, що одним з небезпечних чинників тенденції зростання ступеня тяжкості посягань насильницького та корисливо-насильницького характеру є значне підвищення рівня озброєності злочинців. Хоча абсолютні показники, зафіксовані офіційною статистикою, ще відносно невеликі, але темпи їх зростання викликають серйозне занепокоєння.

Факторами, які сприяють посиленню вказаної тенденції, є послаблення режиму охорони об`єктів зберігання зброї в армії та контролю за її використанням, переміщення в Україну зброї з районів збройних конфліктів, виникнення в останні роки легального та нелегального ринків зброї, які постійно розширюються. Вже в даний час зростання кількості вогнепальної зброї в країні негативно впливає на криміногенну ситуацію в цілому.

На користь цього висновку свідчить постійне зростання (в середньому на 13,8% щороку) протягом 1993 - 1998 рр. кількості злочинів, пов`язаних з незаконним носінням, зберіганням, придбанням, виготовленням і збутом зброї. Хоча в 1999 р. та 2001 р. відбулася зміна тенденції (відповідно -6,4% та -10,8%), вона з огляду на тривалу дію вищезазначених криміногенних факторів є нестійкою.

9.8. Простежується тенденція скорочення кількості злочинів, вчинених на вулицях та в громадських містах. Їх кількість зменшилась в 1998 р. на 13,1%, в 1999 р. на 10,1%, а в 2001 р. на 10,5%. В 2001 р. продовжує зменшуватись кількості хуліганських проявів (-11% в порівнянні з 1999 р.). Також продовжує зменшуватись частка цих злочинів від загальної злочинності. В 2001 р. вона склала лише 5%.

10. Злочинність, пов’язана з наркотиками