Зведення і групування статистичних даних, Детальна інформація

ЗВЕДЕННЯ І ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

ПЛАН

1. Зміст і завдання статистичного зведення.

2. Завдання групування, види групувань.

3. Ряди розподілу.

4. Статистичні таблиці, їх види, основні правила їх побудови.

Література: 3. с. - 12-21; 4. с. 35-47; 5. с. - 104-131; 6. с. 65-124; 7. с. 37-61.

Ключові поняття теми: зведення, просте зведення, складне зведення, централізоване і децентралізоване зведення, статистичне групування, типологічні групування, структурні групування, аналітичні групування, класифікація, прості і комбінаційні групування, ряди розподілу, варіаційні ряди, атрибутивні ряди розподілу, дискретні ряди, інтервальні ряди, елементи ряду розподілу, статистичні таблиці, прості, групові і комбінаційні таблиці.

1.

Зведення включає групування матеріалу, розробку або вибір показників, які характеризують типові групи та підгрупи, підрахунок групових і загальних підсумків, викладення результатів у вигляді статистичних таблиць та графіків. В основі зведення лежить метод групування.

За організацією робіт розрізняють централізоване і децентралізоване зведення. При централізованому зведенні матеріали спостереження обробляють і систематизують у центральному органі державної статистики, у Міністерстві статистики України. При децентралізованому зведенні всю роботу щодо узагальнення даних спостереження виконують на місцях, а в центральний статистичний орган надсилають лише зведені матеріали.

2.

За допомогою статистичного групування вирішуються три основних завдання:

• поділення неоднорідної сукупності на якісно однорідні групи або, інакше кажучи, відокремлення соціально-економічних типів; такі групування називають типологічними;

• вивчення складу сукупності за тими чи іншими ознаками; такі групування називають структурними;

• виявлення та вивчення взаємозв'язку між ознаками - такі групування називаються аналітичними.

Групування за однією ознакою називаються простими. Коли ж для виділення груп беруть по дві і більше ознак, то такі групування називають комбінаційними.

Окремо з групувань в статистиці виділяють класифікації.

В аналітичних групуваннях здебільше застосовують кількісні ознаки. У групуваннях за кількісними ознаками постає питання про кількість груп і величину інтервалу.

Інтервали можуть бути рівними і нерівними. Рівні застосовуються тоді, коли ознака групування розподілена у сукупності більш-менш рівномірно. Ширину рівних інтервалів визначають за формулою



де Хmax, Хmin - відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки в сукупності; n - кількість груп.

Іноді, при невеликій кількості спостережень, застосовують принцип рівних частот, при якому одиниці сукупності упорядковуються в порядку зростання, а кожна група містить їх однакову кількість. Це виключає утворення малочисельних груп.

В окремих випадках проводять перегрупування даних з метою утворення нових груп на основі тих, що є, якщо останні не задовольняють меті аналізу.

3. У результаті групування отримують ряди розподілу.

Залежно від статистичної природи групувальної ознаки (атрибутивна чи кількісна) ряди розподілу поділяють на атрибутивні та варіаційні.

Варіантами є окремі значення групувальної ознаки, а частотами - числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіант в ряду розподілу. Замість частот може бути частка, виражена коефіцієнтом або відсотком. Накопичену частоту (частку) називають кумулятивною.

Варіаційні ради можуть бути дискретними або інтервальними. Характер варіаційного раду (інтервальний або дискретний) визначається характером варіації. Варіація може бути дискретною (перервною) або неперервною.

4. Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування статистичних даних.

В статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок.