Інвестиції, Детальна інформація

Поняття інвестицій.



Терміни "інвестиції", "інвестування", "інвестиційний процес", "інвестиційна діяльність", "інвестиційна політика" стали вживатися в нашій країні порівняно нещодавно. Тому поняття та сутність цих термінів в нашій еконовіці трактується по-різному. Так, наприклад, поняття "інвестиції" ототожнюють з капітальними вкладеннями, "інвестиційна діяльність"- з інвестуванням . Хоча ці поняття за своєю суттю є неоднозначні .

Термін "інвестиції" походить від латинського слова "invest", що означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення

За фінансовим визначенням, інвестиції- це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інестиції це видатки на створення, розширення, реконструкцію, та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов`язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.

Інвестиції в об`єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. з метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками.

1. За об`єктами вкладень виділяються реальні та фінансові інвестиції.

Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи- як матеріальні, так нематеріальні(іноваційні інвестиції). Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найбільш значну частку посідають вкладення у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні виділяються прямі і непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об`єкти інвестування. Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції. Під короткостроковими інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталу на період, не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо). Під довго-строковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.

5. За регіональною ознакою інвестиції виділяють в середині країни та за кордоном. Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об`єкти інвестування, розміщені в межах даної країни. Під інвестиціями за кордоном (іноземні інвестції) розуміють вкладення коштів у об`єкти інвестування, розміщені за межами даної країни.7ст.

2. Методи державного регулювання економіки

У світовій практиці застосовується два типи методів державного регулювання економіки:Адміністративні та економічні

Адміністративні методи не пов`язані зі створенням додаткового матеріального стимулу або небезпекою фінансових збитків. Вони базуються на силі державної влади та містять у собі засоби заборони, дозволу та примусу.

Наведемо кілька прикладів по заборонах та дозволах з ринкової економіки капіталістичних країн. Так, французька влада заборонила будувати нові промислові підприємства в межах Паризької агломерації, і для досягнення цієї мети вона не збільшила податки на нові підприємства, не ввела драконівські штрафи- це були б економічні заходи, а просто припинила видачу ліцензій на нове промислове будівництво.

У Нідерландах уряд дозволив використати колишню військово-морську базу в ролі пасажирського та торгівельного порту, створивши, таким чином, нову сферу застосування капіталу. У результаті в районі порту зросла інвестиційна актиність.

В одній із африканських країн уряд дозволив (раніше було заборонено) використати державний національний парк з метою організованого туризму, чим скористались місцеві та іноземні туристичні компанії.

Заходи примусу можн проілюструвати тим, що державні органи всіх розвинених країнзобов`язують промислові підприємства організовувати в есбе виробниче навчання молоді, створювати певні побутові зручності для зайнятих, встановлювати очисні споруди.

Адміністративні методи регулювання в розвинених країнах з ринковою економікою використовуються в незначних масштабах. Їх сфера дхяльності в основному обмежужться охороноюб навколишнього середовища та створенням мінімальних побутових умов для слабо соціально захищених шарів населення. Проте в критичних ситуаціях їх роль сильно зростає, наприклад, під час війни, критичного становища в економіці. Найбільш великомасштабними державними адміністративними акціями по регулюванню економіки в післявоєнній Японії були грошова реформа та розукрупнення провідних концернів.

Економічні методи державного регулювання поділяються на методи грошово-кредитної та бюджетної політики. Самостійним комплексним методом ДРЕ (та одночасно його об`єктом) є державне економічне прграмування, що охоплює численні цілі та весь набір інструментів ДРЕ.

Основними економічними способами є:

а) регулюваня облікової ставки (дисконтна політика, здійснювана центральним банком);

б) встановлення та змінення розмірів мінімальних резервів, які фінансові інститути країни зобов`язані зберігати в центральному банку;

в) проведення операцій державних установ на ринку цінних паперів, таких як емісія державних зобов`язань, торгівля ними та їх погашення.

Застосовуючи ці способи, держави прагнуть змінити співвідношення попиту та пропозиції на фінансовому ринку (ринку позичкових капіталів, інвестицій) у бажаному напрямку. У міру відносного зниження ролі ринків вільних капіталів у фінансуванні капіталовкладень, та та особливо у зв`язку зі зменшенням ролі фондової біржі та зростанням самозабезпечення великих компаній коштами діємість цих способів у найбільш розвинених країнах дещо ослаблена.

Пряме державне економічне регулювання здійснюється засобами бюджетної політики.

Головним засобом мобілізації фінансових коштів для покриття державних інвестицій є податки. Вони також широко використовуються для впливу на діяльність суб`єктів господарства. Державне регулювання за допомогою податків залежить вирішальною мірою від вибору податкової системи, рівня податкових ставок, а також видів та величини податкових пільг



3. Перешкоди повязані із залученням іноземних інвестицій.