Дидактичні засоби сучаного уроку, Детальна інформація

Висновки.

Таким чином, під навчанням ми будемо розуміти планомірну і систематичну роботу вчителя із учнями, засновану на здійсненні і закріпленні змін у їхніх знаннях, настановах, поведінці й у самій особистості під впливом навчання, оволодіння знаннями і цінностями, а також власної практичної діяльності. Навчання є цілеспрямованою діяльністю, коли вчитель стимулює навчання як суб'єктивну діяльність самих учнів. На цій основі деякі дидактики визначають навчання, як нагляд за навчанням, однак це визначення не є повним, оскільки воно виключає інші характеристики навчання. Однією з таких важливих характеристик є обмін інформацією між учителем, іншими джерелами й учнем, що дозволяє учневі опановувати знаннями, засвоюючи їх безпосередньо або в ході вирішення проблеми. Здобуваючи знання про навколишню дійсність і про себе, учень здобуває здатність приймати рішення, що регулюють його відношення до цієї дійсності. Одночасно він пізнає моральні, соціальні і эстетичні цінності і, переживаючи їх у різних дидактичних ситуаціях, формує своє ставлення до них і створює систему цінностей. Важливим фактором змін особистості учнів є також їхня практична діяльність, зв'язана з придбанням знань і впливом на дійсність.

Навчання – це процес, у ході якого на основі досвіду, пізнання і вправ виникають нові форми поведінки і діяльності чи змінюються раніше придбані. Воно являється таким видом людської діяльності, що у дитинстві і юності переважає над іншими формами, тобто над грою, роботою і суспільною діяльністю.

Дидактика досліджує не усі форми поведінки, а лише цілеспрямовані, тобто ті, метою яких є перетворення людської діяльності.



Список використаної літератури.

Баранов С.П. Принципы обучения. М.,1975.

Ващенко Г. Загальні методи навчання. – К., 1997.

Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. Львів,1996. – с. 55

Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.,1997.

Дидактика средней школы / Под ред. М.Н.Скаткина. – М., 1982. – 166-167 с.

Ковжеников В. Оптимізація навчальної діяльності //Рідна школа. – № 2-3. – с. 54-56

Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. – М.: Педагогика, 1981. – 186 с.

Мариев И. С. Методологические основы дидактики. – М.: Педагогика, 1987. – 221 с.

Махмутов М.И. Теория и практика проблемного обучения. – М., 1972. – с. 214-219

Оконь В. Введение в общую дидактику. – М.: Высш. Шк., 1990. – 381 с.

Оконь В. Процесс обучения. – М.: Учпедгиз, 1962. – 171 с.

Підласий І.П. Комп'ютер на уроці //Рад. Школа. – 1991. – № 8 – с.35

Підласий І. Ідеал українського виховання // Рідна школа. – 1999. – с.55-56

Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. Вибр. твори: У 5-ти т. – Т. 2. 472-473 с.

Фіцула М.М. Педагогіка. К.,2003. с. 75-145