Війна в Іраку та ЗМІ, Детальна інформація
Війна в Іраку та ЗМІ
ЗМІ створюють атмосферу спокою і миру, приховуючи велику небезпеку, що загрожує українському народу
ЗМІ є цілком винними у тому, що суспільство погоджується відправляти своїх громадян для участі у поневоленні та загарбанні незалежної країни.
Отож, вітчизняні ЗМІ не змогли подолати цієї тенденції – домінування державних інтересів над загальнолюдськими. Здавалось би, висновок зрозумілий – необхідно забезпечити рівновагу, рівномірність, рівноправність, і як результат – об’єктивність. Та мені здається, що все не так просто.
Status quo у царині світових ЗМІ такий – більша частина інформації про війну в Іраку подається необ’єктивно. Діють (при чому дуже ефективно) вже давно сформовані стереотипи і пропагандистські кліше. Ніхто вже не може так просто назвати Ірак невинною жертвою нападу. Всі скажуть про Багдад – столицю світового тероризму.
Отож, коли ЗМІ прийдуть до чесності і об’єктивності, почнуть грати „за правилами”, це не вирішить проблеми. Маси отримають об’єктивну інформацію, як альтернативу до повідомлень заангажованих ЗМІ. Після засвоєння і осмислення повідомлень від перших і других – сформується власна оцінка подій, як „рівнодійна”. І ця рівнодійна буде „зміщена” в бік неправдивого висвітлення інформації. Коротше кажучи, той, хто просто буде грати за правилами – програє.
Щоб ця „рівнодійна” була максимально наближеною до об’єктивного сприйняття, довелось би якось „нейтралізувати” вплив існуючих кліше. Чесним ЗМІ доведеться принести в жертву відстороненість – на користь емоційності та відвертої моральної оцінки.
Чи це допустимо, а якщо допустимо, то яким способом – предмет окремого дослідження.
Чи досліджена нами ситуація - наслідок цілеспрямованого надання офіційними джерелами спотвореної інформації, або ж використання ЗМІ владою як знаряддя пропаганди? Пошук відповіді на це запитання виходить за межі даного дослідження. Але це не знімає відповідальності з усіх нас.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Володимир Здоровега „Теорія і методика журналістської творчості” //
Львів, 2000: „ПАІС”
2. Тарас Лильо „Комунікація. Ідентичність. Глобалізація” (наукове
видання), Львів, 2004: видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франкаі
3. Анатолій Мельник „Про міфічну миротворчість в Іраку”, „Високий
Замок”, 25 травня 2005 року
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=39345
4. Статут ООН [ HYPERLINK "http://www.uno.org" http://www.uno.org ]
5. Прес-служба Віктора Ющенка [ HYPERLINK "http://www.yuschenko.com.ua" http://www.yuschenko.com.ua ]
h
j
A
\x6467\x6F8D5\x1B00h
j
\x02C6
@
°
\x00B2
3/4
A
ЗМІ є цілком винними у тому, що суспільство погоджується відправляти своїх громадян для участі у поневоленні та загарбанні незалежної країни.
Отож, вітчизняні ЗМІ не змогли подолати цієї тенденції – домінування державних інтересів над загальнолюдськими. Здавалось би, висновок зрозумілий – необхідно забезпечити рівновагу, рівномірність, рівноправність, і як результат – об’єктивність. Та мені здається, що все не так просто.
Status quo у царині світових ЗМІ такий – більша частина інформації про війну в Іраку подається необ’єктивно. Діють (при чому дуже ефективно) вже давно сформовані стереотипи і пропагандистські кліше. Ніхто вже не може так просто назвати Ірак невинною жертвою нападу. Всі скажуть про Багдад – столицю світового тероризму.
Отож, коли ЗМІ прийдуть до чесності і об’єктивності, почнуть грати „за правилами”, це не вирішить проблеми. Маси отримають об’єктивну інформацію, як альтернативу до повідомлень заангажованих ЗМІ. Після засвоєння і осмислення повідомлень від перших і других – сформується власна оцінка подій, як „рівнодійна”. І ця рівнодійна буде „зміщена” в бік неправдивого висвітлення інформації. Коротше кажучи, той, хто просто буде грати за правилами – програє.
Щоб ця „рівнодійна” була максимально наближеною до об’єктивного сприйняття, довелось би якось „нейтралізувати” вплив існуючих кліше. Чесним ЗМІ доведеться принести в жертву відстороненість – на користь емоційності та відвертої моральної оцінки.
Чи це допустимо, а якщо допустимо, то яким способом – предмет окремого дослідження.
Чи досліджена нами ситуація - наслідок цілеспрямованого надання офіційними джерелами спотвореної інформації, або ж використання ЗМІ владою як знаряддя пропаганди? Пошук відповіді на це запитання виходить за межі даного дослідження. Але це не знімає відповідальності з усіх нас.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Володимир Здоровега „Теорія і методика журналістської творчості” //
Львів, 2000: „ПАІС”
2. Тарас Лильо „Комунікація. Ідентичність. Глобалізація” (наукове
видання), Львів, 2004: видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франкаі
3. Анатолій Мельник „Про міфічну миротворчість в Іраку”, „Високий
Замок”, 25 травня 2005 року
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=39345
4. Статут ООН [ HYPERLINK "http://www.uno.org" http://www.uno.org ]
5. Прес-служба Віктора Ющенка [ HYPERLINK "http://www.yuschenko.com.ua" http://www.yuschenko.com.ua ]
h
j
A
\x6467\x6F8D5\x1B00h
j
\x02C6
@
°
\x00B2
3/4
A
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021