Фінансовий стан підприємства та шляхи його покращення, Детальна інформація

Забезпеченість фінансовими ресурсами (а отже і фінансовий стан підприємства) залежить від виконання планів матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку. Існує і зворотний зв'язок: відсутність грошових засобів може призвести до перебоїв у постачанні та виробництві. Отже, аналіз фінансового стану повинен спиратися на попередній аналіз виробництва і реалізації продукції, її собівартості та прибутку.

Існує декілька видів (методів) проведення аналізу фінансового стану:

трендовий (горизонтальний) аналіз — вивчення окремих показників за якийсь період, їх поведінки, тенденції зросту або впаду;

структурний (вертикальний) аналіз — визначення питомої ваги окремих

показників у загальній величині;

порівняльний аналіз — зіставлення показників із середньо-галузевими, з

показниками конкурентів, окремих ланок, з базисними періодами, планом;

інтегральний аналіз, що базується на Дюпонівській моделі фінансового стану

— використання в аналізі окремих показників для прийняття оперативних управлінських рішень.

Розглянемо фінансовий стан за порівняльним методом, доповнюючи його елементами горизонтального та структурного методів.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

загальна оцінка фінансового стану;

перевірка виконання зобов'язань за розрахунками з бюджетом, банками,

кредиторами, а також використання засобів за цільовим призначенням і забезпеченості ними;

перевірка використання права на кредитування, забезпеченості та

ефективності кредиту;

виявлення можливостей поліпшення фінансового стану на основі залучення

джерел і прискорення оборотності оборотних засобів;

розробка заходів щодо використання виявлених резервів і контроль за їх

виконанням.

Фінансовий стан характеризується системою показників, які відображаються у фінансовому плані, оперативному і бухгалтерському обліку та звітності підприємства. [40,105-108].

Основними джерелами даних є бухгалтерський баланс — форма № 1 (саме тому аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу). Використовують також інші форми бухгалтерської звітності (форми № 2, 3, 4), а також баланс доходів і витрат як базу порівняння; досліджують акти і довідки перевірок фінансового стану підприємства, проведених фінансовими органами, установами банків, органами контролю, представниками організацій вищого рівня.

У бухгалтерському балансі показують наявність і стан засобів підприємства в грошовому вимірі на певну дату. Ці засоби класифікують за складом, джерелами фінансування, розміщенням, юридичною належністю.

За складом господарські засоби поділяють на оборотні "та необоротні.

За джерелами формування розрізняють господарські засоби власні та позикові. Суть власних засобів розкриває їх назва. Позикові засоби не є власністю підприємства, використовуються ним тимчасово протягом певного строку, після закінчення якого вони повертаються їх власнику.

В активах балансу підприємства відображаються вартість майна, цінні папери та боргові зобов'язання (інвестиції).

Пасиви — це джерела засобів і зобов'язання підприємства за позичками і кредиторською заборгованістю, погашення якої призведе до зменшення загального капіталу або майбутніх доходів.

Для правильного читання балансу треба визначити зміст його статей.

Перший розділ активу «Необоротні активи» призначений для узагальнення інформації про наявність і рух усіх активів, які не є оборотними.

У статті «Нематеріальні активи» відображаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, які можуть бути