Необхідність та сутність страхування. Практичні завдання., Детальна інформація
Необхідність та сутність страхування. Практичні завдання.
З огляду на принципи страхування можливо вирішити такі прикладні задачі життєдіяльності людини і сіспільства в цілому :
задовільниити зацікавленість юридичних та фізичних осіб у збереженні об”єктів, у які вкладені гроші, а також у отриманні прибутку;
у разі настання страхової події отримати належне, максимально достатнє, відшкодування збитків, та досягти безперебійності роботи виробництва.
Необхідність страхового захисту має кілька аспектів : природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний.
З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.
Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який грунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров”я та (або) матеріального благополуччя подій, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.
Підприємницька діяльність пов’язана з ризиком, тобто імовірністю виникнення збитків, недоодержання доходів чи навіть руйнування. Ризик звичайно вважають зворотнім боком волі і незалежності підприємства. Причини ризику – це неперед-бачуваність ринкової ситуації і новаторський характер підприємництва. Ризик може бути виробничим, комерційним і іфнансовим.
Ступінь ризику може мати три рівні :
повна втрата прибутку (ризик, що допускається);
невідшкодування витрат ;
банкрутство (катастрофічний ризик).
Основною формою запобігання ризику є страхування, але немаловажне значення мають тактика смиренності і тактика відваги підприємства.
\x00A8
\x00AA
F
одів світу відчуття ризику, небезпеки, проявляється різною мірою, що й відображається на поведінці людей неоднаковою рекцією та відторгненням ризиків зокрема й “страхових ризиків”.
В розвинутих країнах страхування є сектором розвитку економіки, оскільки знімає навантаження з видаткової частини бюджету по відшкодуванню збитків, залученню інвестицій в економіку, вирішенню соціальних проблем суспільства. До того ж до основних факторів соціально-економічного розвитку будь-якої країни відноситься критерій рівня безпеки життя та виробництва, тобто страховий захист. Страхові компанії у всьому світі розглядаються як могутні фінансові та інвестиційні інститути, окрім того, вони вирішують проблему зайнятості у світі.
Виходячи із вище зазначеного, роль страхування відображає практичне застосування цієї економічної категорії та полягає в :
забезпеченості стабілізації відтворювального процесу та економічній сталості в суспільстві;
оптимізації ресурсів, що спрямовані на організацію економічної безпеки;
раціоналізації формування та використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм, первенцій тощо;
в створенні додаткових джерел ресурсів для інвестування в економіку країни.
2.1. Страхувальники – юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.
Страхувальник зобов]язаний :
вчасно вносити страхові платежі;
надавати страховику достовірну інформацію про ступінь ризику, обставини, які можуть впливати на його зміну та про будь-які зміни стану страхового ризику;
повідомляти страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об”єкта страхування;
вживати заходів щодо зменшення збитків, спричинених страховим випадком;
повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші обов”язки страхувальника.
задовільниити зацікавленість юридичних та фізичних осіб у збереженні об”єктів, у які вкладені гроші, а також у отриманні прибутку;
у разі настання страхової події отримати належне, максимально достатнє, відшкодування збитків, та досягти безперебійності роботи виробництва.
Необхідність страхового захисту має кілька аспектів : природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний.
З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.
Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який грунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров”я та (або) матеріального благополуччя подій, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.
Підприємницька діяльність пов’язана з ризиком, тобто імовірністю виникнення збитків, недоодержання доходів чи навіть руйнування. Ризик звичайно вважають зворотнім боком волі і незалежності підприємства. Причини ризику – це неперед-бачуваність ринкової ситуації і новаторський характер підприємництва. Ризик може бути виробничим, комерційним і іфнансовим.
Ступінь ризику може мати три рівні :
повна втрата прибутку (ризик, що допускається);
невідшкодування витрат ;
банкрутство (катастрофічний ризик).
Основною формою запобігання ризику є страхування, але немаловажне значення мають тактика смиренності і тактика відваги підприємства.
\x00A8
\x00AA
F
одів світу відчуття ризику, небезпеки, проявляється різною мірою, що й відображається на поведінці людей неоднаковою рекцією та відторгненням ризиків зокрема й “страхових ризиків”.
В розвинутих країнах страхування є сектором розвитку економіки, оскільки знімає навантаження з видаткової частини бюджету по відшкодуванню збитків, залученню інвестицій в економіку, вирішенню соціальних проблем суспільства. До того ж до основних факторів соціально-економічного розвитку будь-якої країни відноситься критерій рівня безпеки життя та виробництва, тобто страховий захист. Страхові компанії у всьому світі розглядаються як могутні фінансові та інвестиційні інститути, окрім того, вони вирішують проблему зайнятості у світі.
Виходячи із вище зазначеного, роль страхування відображає практичне застосування цієї економічної категорії та полягає в :
забезпеченості стабілізації відтворювального процесу та економічній сталості в суспільстві;
оптимізації ресурсів, що спрямовані на організацію економічної безпеки;
раціоналізації формування та використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм, первенцій тощо;
в створенні додаткових джерел ресурсів для інвестування в економіку країни.
2.1. Страхувальники – юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.
Страхувальник зобов]язаний :
вчасно вносити страхові платежі;
надавати страховику достовірну інформацію про ступінь ризику, обставини, які можуть впливати на його зміну та про будь-які зміни стану страхового ризику;
повідомляти страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об”єкта страхування;
вживати заходів щодо зменшення збитків, спричинених страховим випадком;
повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші обов”язки страхувальника.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021