Особистісно орієнтоване навчання хімії, Детальна інформація
Особистісно орієнтоване навчання хімії
Реферат з хімії на тему:
Особистісно орієнтоване навчання хімії
Розвиток сучасної науки і техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями, зокрема:
- самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці для розв'язання назрілих проблем;
- критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;
- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;
- самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня;
Сформувати такі якості можливо лише через особистісно-оріентовані технології, оскільки навчання, орієнтоване на середнього учня, засвоєння і відтворення ним знань, умінь та навичок не може задовольнити сучасні потреби. Особистісно-орієнтоване навчання(ООН) - це навчання що:
- забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня;
- надає кожному учневі, виходячи з його здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб'єктивного досвіду, можливість реалізувати себе в навчальній діяльності;
- створює умови для вибору учнем предмета вивчення, оскільки ООН базується на принципі варіативності;
- створює умови для виявлення пізнавальної активності учнів.
Існують такі способи досягнення цієї мети:
- використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;
- створення атмосфери зацікавленості учня в роботі класу;
- стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;
- підтримки учня в його бажанні знаходити свій спосіб роботи (розв'язування задач ), аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці;
- створення педагогічних ситуацій на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність у роботі, створення умов для природного самовираження учня.
ООН - це навчання, в якому особистість учня перебуває в центрі уваги вчителя, психолога, і саме пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною.
Традиційна парадигма “вчитель - підручник – учень” заміняється новою – “учень - підручник – учитель”.
У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі - організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Його досвід і професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на контроль знань і вмінь школярів, а й на діагностику їхньої діяльності.
Особистісно-орієнтоване навчання за своєю суттю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки з хімії, здібностей і задатків.
Загальна мета особистісно-орієнтованого навчання конкретизується вчителем на уроці. Для її реалізації ми використовуємо проблемні творчі завдання; обговорення з дітьми наприкінці уроку не лише того, що “ми дізналися”, а й того, що сподобалося (не сподобалося) і чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому; оцінювання відповіді учня й аналіз того, як учень міркував, який спосіб використовував, чому помилився.
На кожному уроці перед учнями ставиться конкретне завдання (що вони повинні знати, чому навчитися, якими знаннями оволодіти).
Відповідно до цього з кожної теми розробляються вимоги до знань учнів.
Важлива роль відводиться викладанню програмного матеріалу блоками. Блочне викладання предметів створює ефект “заглиблення” у предметі:
- учитель багато встигає на уроці, не витрачаючи часу на організацію класу;
- більше часу залишається на закріплення матеріалу, на роботу з розвитку мислення учнів;
- зменшується обсяг домашніх завдань;
- є можливість пов'язати вивчення кількох тем, зручніше планувати уроки, ефективніше проводити контроль знань;
Особистісно орієнтоване навчання хімії
Розвиток сучасної науки і техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями, зокрема:
- самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці для розв'язання назрілих проблем;
- критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;
- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;
- самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня;
Сформувати такі якості можливо лише через особистісно-оріентовані технології, оскільки навчання, орієнтоване на середнього учня, засвоєння і відтворення ним знань, умінь та навичок не може задовольнити сучасні потреби. Особистісно-орієнтоване навчання(ООН) - це навчання що:
- забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня;
- надає кожному учневі, виходячи з його здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб'єктивного досвіду, можливість реалізувати себе в навчальній діяльності;
- створює умови для вибору учнем предмета вивчення, оскільки ООН базується на принципі варіативності;
- створює умови для виявлення пізнавальної активності учнів.
Існують такі способи досягнення цієї мети:
- використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;
- створення атмосфери зацікавленості учня в роботі класу;
- стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;
- підтримки учня в його бажанні знаходити свій спосіб роботи (розв'язування задач ), аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці;
- створення педагогічних ситуацій на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність у роботі, створення умов для природного самовираження учня.
ООН - це навчання, в якому особистість учня перебуває в центрі уваги вчителя, психолога, і саме пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною.
Традиційна парадигма “вчитель - підручник – учень” заміняється новою – “учень - підручник – учитель”.
У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі - організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Його досвід і професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на контроль знань і вмінь школярів, а й на діагностику їхньої діяльності.
Особистісно-орієнтоване навчання за своєю суттю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки з хімії, здібностей і задатків.
Загальна мета особистісно-орієнтованого навчання конкретизується вчителем на уроці. Для її реалізації ми використовуємо проблемні творчі завдання; обговорення з дітьми наприкінці уроку не лише того, що “ми дізналися”, а й того, що сподобалося (не сподобалося) і чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому; оцінювання відповіді учня й аналіз того, як учень міркував, який спосіб використовував, чому помилився.
На кожному уроці перед учнями ставиться конкретне завдання (що вони повинні знати, чому навчитися, якими знаннями оволодіти).
Відповідно до цього з кожної теми розробляються вимоги до знань учнів.
Важлива роль відводиться викладанню програмного матеріалу блоками. Блочне викладання предметів створює ефект “заглиблення” у предметі:
- учитель багато встигає на уроці, не витрачаючи часу на організацію класу;
- більше часу залишається на закріплення матеріалу, на роботу з розвитку мислення учнів;
- зменшується обсяг домашніх завдань;
- є можливість пов'язати вивчення кількох тем, зручніше планувати уроки, ефективніше проводити контроль знань;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021